РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ  ДОСЛІДЖЕННЯ  ІНВЕСТИЦІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Поняття, види та  форми використання інвестицій

Однією  з  умов  економічного  та  соціального  розвитку  країни  та  її регіонів є наявність інвестицій.  Формування  сучасного  міжнародного  регулювання  інвестиційної діяльності  відбувалося  протягом  десятиліть.  Так  у  1929  р.  була  проведена конференція  в  Парижі,  метою  якої  було  укладання  багатосторонньої міжнародної  конвенції  щодо  норм    поводження  з  іноземцями,  а  також  їх власністю.  Проте  прийняти  відповідні  документи  на  цій  конференції  не вдалося.

У  1944  році  були  створені  Міжнародний  банк  реконструкції  та розвитку  та  Міжнародний  валютний  фонд.  Через  два  роки  в  США  було запропоновано  прийняти  Статут  Міжнародної  торгової  організації,  проте

його не було ратифіковано необхідною кількістю країн.

Наступним  етапом  було  підписання  конвенції  про  розгляд  суперечок щодо інвестицій між державами та суб’єктами інших держав 18 березня 1965 р. Даною конвенцією західні держави прагнули забезпечити захист інтересів інвесторів на багатосторонній основі через створення Міжнародного центру з вирішення інвестиційних спорів при МБРР [1].

12  грудня  1967  р.  Рада  Організації  економічного  співробітництва  та розвитку  (ОЕСР)  ухвалила  проект  конвенції  ОЕСР  «Про  захист  іноземної власності».

12 грудня 1974 р. Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Хартія

економічних  прав  і  обов’язків  держав,  основною  метою  якої  було  надання кожній  державі  права  регулювати  іноземні  інвестиції  в  межах  своєї національної  юрисдикції  та  у  відповідності  зі  своїми  першочерговими завданнями, національними цілями.