В рамках дослідження варто звернути увагу на те, що, безумовно, жодна держава, навіть найбільш розвинена, не ставить собі за мету досягнення ефективної конкуренції у всьому спектрі продукції, що вона може потенційно виробляти. Пріоритет віддається тільки тим секторам економіки, які мають реальні умови для отримання конкурентних переваг на міжнародному ринку.

Для цього найбільш ефективним способом на сучасному етапі може служити податкова політика держави. Для України, задля того, щоб запобігти недостатньо раціональному використанню вітчизняних ресурсів в процесі структурної перебудови, особливо актуальним є визначення саме таких галузей, створення діючого механізму підтримки пріоритетних виробників, удосконалення на цій основі структури виробництва та підвищення продуктивності [40].

Важливо звернути увагу на те, що досвід країн, що за конкурентоспроможністю зростання в різні періоди часу вийшли на перші позиції в світі, вказує безпосередньо на те, що са­ме активізація державної політики в напрямі підвищення конкуренто­спроможності економіки стала рушійною силою даного процесу.

Отже, досвід розвинених країн світу свідчить про те, що Україна, що по багатьох показниках рейтингів займає середні позиції, має всі необхідні мож­ливості задля того, щоб знайти свій шлях у підвищенні конкурентоспро­можності вітчизняної економіки.

Важливим є те, що в Україні усунення слабких сторін та нарощення конкурентних пере­ваг вимагають розробки й реалізації системних заходів не лише з боку уряду держави, проте й всіх існуючих ланок влади та суб'єктів господарювання. В цілому підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки й перехід на інно­ваційний шлях розвитку виступають основним завданням державної економічної політики, головною метою якої виступає створення передумов до вступу України в Європейський союз зі зменшенням розриву безпосередньо в рівні життя й досягненням економічних й інстит