Вперше визначення культурних цінностей було подано в Гаазький конвенції  “ Про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту ”, яка булла ратифікована СРСР 5 квітня 1957 року у ст.1 зазначеної конвенції говориться про три категорії культурних цінностей:

-        цінності рухомі або нерухомі, які мають велике значення для

культурної спадщини кожного народу, такі, як пам'ятники архітектури, мистецтва або історії, релігійні або світські, археологічні місцерозташування, архітектурні ансамблі, що як такі являють історичний або художній інтерес, витвори мистецтва, рукописи, книги, інші предмети художнього, історичного або архелогічного значення, а також наукові колекції або важливі колекції книг, архівних матеріалів або репродукцій цінностей, які вказані вище;

-        будівлі, головним та дійсним призначенням яких є збереження або

експонування рухомих культурних цінностей;

-        центри, в яких міститься значна кількість культурних цінностей, так

звані центри зосередження культурних цінностей.

Згідно із Конвенцією ЮНЕСКО «Про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини» від 16 листопада 1972 р.  під “культурною спадщиною” розуміються:

-        пам’ятки: твори архітектури, монументальної скульптури й

живопису, елементи та структури археологічного характеру, написи, печери та групи елементів, які мають видатну універсальну цінність з точки зору історії, мистецтва чи науки;

-        ансамблі: групи ізольованих чи об’єднаних будівель, архітектура,

єдність чи зв’язок з пейзажем яких є видатною універсальною цінністю з точки зору історії, мистецтва чи науки;