4. міркуваннями геостратегічного характеру: зайняття перспективно вигідної позиції по відношенню до джерел ресурсів, ринків збуту, ресурсних потоків тощо, в тому числі - і з метою створення підґрунтя для здійснення політичного впливу на країну-реципієнта на державному рівні;

5. досягнення цілі економічного знищення реальних або потенційних конкурентів [16, с. 216].

Таким чином іноземні інвестиції відіграють значну роль в економічному розвитку будь-якої держави незалежно від рівня іі економічного розвитку та сприяють економічному зростанню приймаючої економіки на основі ефективнішого використання національних ресурсів.

Що стосується форми здійснення іноземного інвестування, то існує дві його форми: прямі та портфельні іноземні інвестиції.

Прямими іноземними інвестиціями є капіталовкладення в іноземні підприємства, які забезпечують контроль над об`єктом розміщення капіталу і відповідний дохід. Основною ознакою такої форми інвестування є те, що інвестори можуть здійснювати контроль за інвестованим об`єктом. Щоб здійснювати такий контроль треба спочатку визначити іноземну частку в акціонерному капіталі фірми. За міжнародними стандартами така частка повинна становити 25%, але, залежно від законодавства окремо взятої країни цей, відсоток може відрізнятися від міжнародних стандартів.

Прямі іноземні інвестиції розподіляються на окремі види залежно від відсотку іноземних інвестиції в капіталі фірми. Якщо в капіталі фірми переважають іноземні інвестиції, тобто їх більше ніж 50%, то ці кампанії є кампаніями переважного володіння. Якщо половина капіталу належить фірмі, а половину складають іноземні інвестиції, то це є кампанією однакового володіння. Та якщо перевагу становить капітал фірми, а обсяг іноземних інвестицій становить менше 50 %, то кампанія є змішаною за участю іноземного капіталу [11, с. 317].

Прямі іноземні інвестиції поділяються на види за міжнародною класифікацією. До них відносяться:

1. вкладення компаніями за кордон власного капіталу;
2. реінвестування прибутку;