мікроконтролера з'єднується з землею, і програма буде зчитувати (за допомогою функції digitalRead) логічний 0 з цього висновку, але при відпущеної кнопці висновок мікроконтролера НЕ буде з'єднаний ні з якою лінією, що часто називають «висить у повітрі». У такому режимі програма буде рахувати з виведення і 0 і 1 абсолютно випадковим чином.

Правильне підключення припускає, що в розімкнутому стані висновок мікроконтролера повинен бути з'єднаний через резистор, наприклад з шиною живлення, а в замкнутому - із землею, або навпаки. Опір резистора не повинно бути занадто маленьким, щоб струм, поточний через нього при замкнутих контактах кнопки не був занадто великим. Зазвичай використовують значення порядку 10-100 кОм. Обидва варіанти підключення можна зобразити таким чином:

Дребіжжіння  контактів

На практиці часто доводиться боротися з таким явищем, як брязкіт контактів, яке полягає в тому, що при зіткненні або розходженні контактів в механічних переключающих пристроях, таких, як реле або кнопка, відбувається багаторазове замикання і розмикання.

Кнопку до мікроконтролера можна підключити двома основними способами, з підтяжкою лінії порту до високого логічному рівню або низькому через резистор.Я зазвичай використовую перший варіант підключення, можна звичайно використовувати внутрішні підтягує резистори на входах PORTB, але мені ще не доводилося застосовувати такий спосіб