4. Валюта – грошова одиниця, яка використовується для виміру величини вартості товарів та послуг.
5. Валютна система (світова) – сукупність валютно-економічних відносин, які обумовлені світогосподарськими зв’язками, посиленням взаємозалежності національних економік.
6. Валютні операції – фінансова діяльність підприємств, банків, юридичних і фізичних осіб з купівлі-продажу валюти.
7. Валютний арбітраж – купівля-продаж іноземної валюти з подальшою зворотною угодою у цілях отримання прибутку від різниці валютних курсів у часі (часовий валютний арбітраж), а також за рахунок відмінностей у курсі даної валюти на різних валютних ринках (просторовий валютний арбітраж).
8. Валютний курс – ціна одиниці національної валюти, яка відображена у грошових одиницях іншої країни.
9. Валютний ризик – загроза валютних втрат, які пов’язані із зміною курсу іноземної валюти у відношенні до національної валюти, під час проведення зовнішньоторговельних, кредитних і валютних операцій.
10. Валютний ринок – поєднання декількох регіональних і центральних ринків світової торгівлі і фінансово-валютних операцій.
11. Вальвація – визначення цінності іноземної валюти у державній грошовій одиниці.
12. Вексель – офіційне боргове зобов’язання, яке надає його власнику право вимагати сплати боржником вказаної у векселі суми у встановлений термін.
13. Внутрішня конвертованість – перехід у країні до ринкового розподілу валюти, який ґрунтується на відносно вільній купівлі –продажу її для юридичних та фізичних осіб.
14. Девальвація – зниження золотого вмісту (вартості) національної грошової одиниці, яке здійснюється у офіційному порядку.
15. Євровалюта – іноземні валюти, у яких іноземні банки здійснюють безготівкові депозитні позичкові операції за межами країн – емітентів цих валют.
16. Євровалютний ринок – міжнародний ринок короткострокових та середньострокових кредитів.
17. Інкасо – вид банківської операції, яка полягає в отриманні банком грошей за різними фінансовими документами (векселями, чеками, платіжними дорученнями і т.п.).
18. Квотування – система регулювання зовнішньоекономічної діяльності, яка запроваджується державними і міжнародними органами в цілях обмеження виробництва, експорту та імпорту товарів, продажу валюти.