в) встановлення потенційної шкоди навколишньому середовищу під час здійснення й експлуатації проекту;
г) визначення розміру заходів, необхідних для відвернення пом'якшення потенційної шкоди;
ґ) розроблення плану збереження природного середовища.
ТЕСТИ ДО ТЕМИ № 8
1. Державна інноваційна політика — це:
а) сукупність науково-технічних, виробничих, фінансово-збутових та інших заходів, пов'язаних з виробництвом та просуванням на ринок нової продукції;
б) політика, яка пов'язана з вибором пріоритетів у науці та техніці;
в) регулювання інноваційної діяльності на рівні держави.
2. До стимулюючих чинників інноваційної діяльності відносять:
а) розвиток товарно-грошових відносин;
б) конкуренцію на ринку;
в) безробіття.
3. Державна інноваційна політика «технологічного поштовху» пов'язана з:
а) використанням ринкового механізму розподілення ресурсів і вибору напрямів розвитку науки та техніки;
б) участю держави у визначенні пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки;
в) соціальним регулюванням наслідків науково-технічного прогресу.
4. До інструментів державної підтримки інноваційної діяльності не належать:
а) науково-технічна експертиза;
б) державне замовлення;
в) патентно-ліцензійна діяльність;
г) лізинг.
5. Державна інноваційна політика ринкової орієнтації пов'язана з:
а) використанням ринкового механізму розподілення ресурсів і вибору напрямів розвитку науки та техніки;
б) участю держави у визначенні пріоритетних напрямків розвитку науки та техніки;
в) соціальним регулюванням наслідків науково-технічного прогресу.
6. Національним органом, що здійснює і координує роботу сертифікації продукції в Україні, є:
а) Державний комітет України з питань стандартизації, метрології і сертифікації;
б) Державна комісія при Уряді України з питань стандартизації, метрології і сертифікації;