Продовження табл. 2
1 |
2 |
3 |
4 |
3 |
За функціональним змістом |
Організуючі |
Пов’язані з вирішенням загально-організаційних питань, що визначають діяльність підприємства в цілому |
Координуючі |
Характеризують управлінські функції в межах виконання конкретних проектів або робіт, передбачають розподіл функціональних обов’язків і поточне керівництво |
||
Активізуючі |
Визначають рішення і дії керівництва, спрямовані на прискорення термінів або обсягів виконання робіт, пов’язані з прийняттям заходів стимулюючого характеру, мотивацією праці |
||
Регулюючі |
Спрямовані на вирішення питань поточного характеру, пов’язаних з виконанням конкретних робіт. Передбачають постійний аналіз стану і розвитку об’єкта управління та внесення своєчасних змін до виконуваних робіт |
||
Контролюючі |
Включають заходи, що застосовуються керівництвом для визначення стану і поведінки об’єкта управління, оцінки відхилень від заданих параметрів і приведення показників до нормального рівня |
||
4 |
За масштабом виконання |
Загальні (глобальні) |
Пов’язані з питаннями, що стосуються всього персоналу господарюючого суб’єкта можуть визначати режим праці, умови роботи |
Спеціальні (локальні) |
Пов’язані з функціонуванням окремих структурних підрозділів або виконанням окремих видів робіт, що потребують врахування специфічних умов їх організації та виконання |
||
5 |
За характером рішення |
Стандартні або прийняті автоматично |
Це такі рішення, що однозначно диктуються обставинами, постійно повторюються Вони пропонують набір стандартних дій: вимагають від керівника інструктажу, інформації про початок дій, контролю, стимулювання |
Творчі |
Пов’язані з унікальними ситуаціями, передбачають нестандартні дії та вимагають від керівника дослідження проблем, розробки альтернатив, вибору варіантів, навчання виконавців |
||
Прийняті за аналогією |
Якщо це рішення відноситься до групи щоденних, тоді його характеристика співпадає зі стандартними рішеннями. У випадку, якщо рішення є разовим, але подібні рішення приймались в межах підприємства чи галузі, тоді порядок дій керівництва визначається за аналогічною ситуацією |
||
6 |
За умовами прийняття та ймовірності результатів |
В умовах визначеності |
Рішення приймаються в умовах визначеності, коли керівник точно знає результат кожного з альтернативних варіантів вибору. Наприклад, можна точно встановити на найближчу перспективу, якими будуть витрати на виробництво певного виробу, оскільки орендна плата, вартість матеріалів і робочої сили відомі або можуть бути розраховані з високою точністю |
В умовах ризику |
Належать рішення такі, результати яких не є визначеними, але імовірність кожного результату відома. Імовірність визначається як ступінь можливості здійснення певної події і змінюється від 0 до 1. Сума ймовірностей усіх альтернатив повинна дорівнювати |
||
3 умовах невизначеності |
Рішення приймається в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити імовірність потенційних результатів. Це відбувається тоді, коли фактори, які вимагають обліку настільки нові й складні, що про них неможливо отримати достатньо релевантної інформації. В підсумку імовірність певного наслідку неможливо передбачити з достатнім ступенем достовірності. Невизначеність характерна для деяких рішень, які доводиться приймати в обставинах, які швидко змінюються |