5 – прямі витрати на оплату праці;
6 – інші прямі витрати;
7 – загально- виробничі прямі витрати;
8 – постійні витрати;
9 – змінні витрати.
Групування витрат по відношенню до собівартості реалізованої продукції:
1) витрати, що включаються до собівартості реалізованої продукції (рахунки №90 та №91);
2) витрати періоду (рахунки №92, 93, 94, 95).
Групування витрат за місцем їх виникнення:
Основними місцями виникнення витрат (центрами витрат) є:
1) виробництво
2) структурні виробничі підрозділи (цехи, ферми, дільниці, продукція).
На підприємствах виробництво поділяється на основне та допоміжне. Крім того, на підприємствах є непромислові та обслуговуючі господарства.
Основне виробництво – це виробництво, призначене для виготовлення основних та інших виробів, а також напівфабрикатів, призначених для реалізації і внутрішнього споживання.
Допоміжні виробництва – це виробництва, призначені для забезпечення основного виробництва різними видами послуг, наприклад енергією, водою, газом, тарою, транспортними та іншими послугами, а також для виконання робіт по ремонту основних засобів.
До невиробничих господарств відносять житлово-комунальне господарство, підсобне господарство, заклади культури, соціально-побутові заклади, тощо. Витрати в цих господарствах плануються і обслуговуються окремо від витрат на виробничу діяльність.
Для правильного визначення собівартості кожного виду продукції і контролю витрат на виробництво продукції, ці витрати групуються за структурними підрозділами підприємств.
За структурними підрозділами плануються та обліковуються витрати, що утворюють собівартість продукції (окрім загальногосподарських витрат).
Структурні підрозділи:
1) Це підприємства, що входять до складу об’єднань на правах виробничих одиниць (цехів, виробництв), позбавлених права юридичної особи і які не мають окремого балансу.
2) Цехи та дільниці основного та допоміжного підприємства.
3) Бригади, підрозділи підприємств.
4) Функціональні служби (відділи).