експерта Торгово - промислової палати (ТПП). Акт скріплюється печаткою одержувача і ТТП і слугує підставою для пред’явлення претензії до відповідної іноземної фірми.

         У випадку, коли товар зі складу вивозиться транспортом підприємства - покупця, то по кількості його приймають на складі постачальника. А на складі покупця відбувається кінцевий прийом товарів за кількостю, асортиментом і якістю. По упакованих товарах цей прийом проводять одночасно із розпаковкою тари. Якщо тару не розпаковують, то товар приймають без перевірки, про що матеріально- відповідальна особа робить відповідну відмітку в супроводжувальних документах. Поряд з перевіркою товарів за кількістю та якістю, необхідно перевіряти і достовірність всіх супроводжувальних документів, таксування та арифметичні підрахунки. Особливу увагу необхідно приділяти податковим накладним.

         Товари, що надійшли, оприбутковуються на підставі виписаних прибуткових ордерів (або актів на прийняття), що фактично дублюють зміст рахунків-фактур, накладних та інших документів. Тому для зниження трудомісткості обліку можна рекомендувати матеріально-відповідальній особі замість виписки прибуткових ордерів (актів прийомки) розписуватись або проставляти штамп на самому супроводжувальному документі постачальника, для посвідчення оприбуткування отриманих матеріальних цінностей.

         При отриманні товарів без супроводжувальних документів (невідфактурені поставки) їх повинна приймати спеціальна комісія (за участю матеріально- відповідальної особи, представника постачальника або незацікавленої компетентної організації), яка повинна оформити акт прийому товарів, що надійшли без супроводжувальних документів. Акт складається у 3 (трьох) екземплярах, один з яких направляється постачальнику (з вимогою надіслати необхідні для розрахунку документи за отриманий товар); другий – передається разом з товарним звітом у бухгалтерію, а третій залишається у матеріально-відповідальної особи.

         Так як товари є різновидом запасів, то їх складський кількісний облік ведеться аналогічно кількісному обліку виробничих запасів.

Загальна побудова обліку витрат торгівельної діяльності

         Витрати торгівельної діяльності поділяються на 3 самостійні групи:

- витрати на придбання товарів;

- витрати на управління (організаційні);

- витрати на продаж.

У торгівлі немає процесу визначення виробничої собівартості реалізації, а значить немає прямих та непрямих (накладних) витрат, відсутній облік готової продукції, тощо.

У торгівлі витрати операційної діяльності групуються за такими ознаками:

-    витрати на придбання товарів;