Основи інформатики
3

виробництві, управ­лінні, науці, освіті, медицині та ін.

Розділи інформатики, присвячені вивченню, аналі­зу та вдосконаленню економічних систем, вивчає економічна інформатика, закономірності і форми руху інфор­мації в суспільстві — соціальна.

Проблемною сферою інформатики є дослідження сис­тем і процесів управління, розроблення апаратних і про­грамних засобів інформаційних систем, методів і спосо­бів одержання, передавання, використання накопиченої інформації в різних інформаційних середовищах.

Основними напрямами досліджень інформатики як науки є:

• аналіз комп'ютерних систем і розроблення методів побудови нових;

• розроблення нових програмних засобів;

• аналіз ризиків безпеки інформації та розроблення методів її захисту;

• розроблення в області штучного інтелекту (експерт­ні системи, нейронні мережі);

• створення моделей віртуальної дійсності;

• інформаційне моделювання;

• впровадження нових і вдосконалення існуючих ін­формаційних технологій.

Опрацювання інформації за допомогою комп'ютер­ної техніки виконують через нову технологію — інфор­маційну.

Інформаційна технологія — сукупність методів і програмно-техніч-них засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, оброблення, зберігання, поширення і відображення ін­формації з метою зменшення трудомісткості процесів викорис­тання інформаційних ресурсів, а також підвищення їхньої надійнос­ті та оперативності.

За допомогою інформаційних технологій виконують такі основні процедури:

• збір і реєстрацію даних, створення первинних до­ кументів;

• передавання інформації засобами мережі;

• кодування інформації за допомогою відповідного програмного забезпечення;

• зберігання і накопичення інформації для її подаль­шого, а можливо, й багаторазового використання;

• оброблення інформації й формування вихідних до­кументів;

• прийняття рішень на базі отриманої та обробленої початкової інформації.

Крім того, інформаційні технології стимулюють роз­виток суспільства і мають стратегічне значення для:

• ефективного використання інформаційних ресур­сів суспільства (наукових знань, відкриттів, винаходів, технологій, досвіду);

• оптимізації та автоматизації інформаційних про­цесів (підготовки, зберігання, оброблення і передавання інформації);

• розроблення виробничих технологій (систем авто­матизованого проектування, керування технологічни­ми процесами тощо);

• застосування в системах електронних телекомуні-кацій;

• виконання функцій пошуку інформації за допомо­гою різноманітних інформаційно-пошукових систем, зок­рема спеціалізованих порталів або пошукових серверів
глобальної мережі Internet, бібліотечних систем тощо;

• підвищення інтелектуального потенціалу суспільс­тва, насамперед за допомогою дистанційної освіти, а та­кож різноманітних навчаючих, контролюючих, довід­
кових систем;

•        геоінформаційної (грец. ge — у складних словах відповідає поняттю «земля»)