роботи.
Кодування зображень
Особливості процесу кодування зображення зумовлені тим, який вид зображень обере користувач для роботи — растровий чи векторний.
Растрове кодування. Зображення розкладаються на точки (пікселі), впорядковані в рядки і стовпці. Чорно-біле зображення є сукупністю точок білого (відповідає 0) та чорного (1) кольорів. Кольорове зображення — набір точок різних кольорів (їх створює комбінація бітів). Недолік растрових зображень полягає в тому, що вони займають великий об'єм пам'яті, крім того, при масштабуванні (зменшенні або збільшенні) у них знижується якість зображення. У разі зменшення зображення втрачається його чіткість, а при збільшенні — з'являється ефект сходинок. Растрові зображення створюють за допомогою вбудованих інструментів спеціальних програм, таких, як пензель, олівець, розпилювач. Також растрові зображення дає змогу створити сканер, для цього існують програми Paint, CorelPhoto, PhotoFinish, Adobe Photoshop тощо.
Векторне кодування. Воно полягає в тому, що зображення розкладають на геометричні фігури, криві та прямі лінії, параметри яких зберігаються в пам'яті комп'ютера у вигляді математичних формул або числових коефіцієнтів. Завдяки цьому зображення масшта-бується шляхом множення параметрів графічних елементів на коефіцієнт масштабування. Векторні зображення створюють за допомогою програм CorelDraw, Adobe Illustrator, FreeHand та ін.
Файлова структура
Файлова структура передбачає певну організованість і впорядкованість інформації, що зберігається. Вся інформація (програми, документи, ігри, рисунки тощо) міститься в пам'яті персонального комп'ютера у вигляді файлів певних розмірів.
Файл (англ. file — підшивка, папка) — логічно пов'язана сукупність даних, що має власне ім'я і певний обсяг.
Ім'я файла складається із двох частин — власне імені та його розширення, що відокремлені крапкою.
Ім'я, зокрема в операційній системі Windows, може мати довжину до 255 символів. Ними можуть бути:
• великі та малі літери алфавіту;
• цифри;
• пробіл;
• спеціальні символи:!, @, #, $, %, (,), _, -, {,}, [, ], .;
• пробіли, крапки, знаки підкреслення.
До символів, які не використовують в іменах файлів, належать:
*, :, ;,?, \. /, І, <, >, «•
Розширення вказує на те, в якій програмі було створено файл. Наприклад, doc — документ Word, xls — таблиця Excel, mdb — файл бази даних (БД) Access тощо. Окрему групу становлять завантажувальні, або виконавчі, файли, які мають розширення exe, com, bat і використовуються для завантаження (або виконання) програм.
Працюючи з файлами, можна застосовувати імена груп. їх створюють за допомогою символів-шаблонів: * означає будь-яку кількість будь-яких символів, ? — будь-який окремий символ. Наприклад, *.* означає вибір усіх файлів, A*.doc — усіх документів Word, імена яких починаються з А.
Наявні на диску файли для зручності групують за певною ознакою. Така група файлів має власне ім'я і називається папкою або каталогом. У папці можуть бути вміщені інші