звітність може бути підготовлена зі спеціальною метою згідно з міжнародними обліковими принципами. Можуть існувати наступні загальноприйняті форми спеціальної фінансової звітності: податкові декларації; звіт про рух грошових коштів; специфічна фінансова звітність, введена яким-небудь регулюючим державним органом (наприклад, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може встановити спеціальні вимоги щодо форми і змісту представлення фінансової звітності).

В аудиторському висновку про фінансову інформацію, підготовлену у відповідності з іншими міжнародними принципами бухгалтерського обліку, необхідно вказувати на ці принципи бухгалтерського обліку, або на розділ фінансової звітності, в котрому міститься таке посилання. В аудиторському висновку вказується, чи підготовлена фінансова звітність у відповідності з такими принципами. Існують наступні терміни, які використовуються для висловлення такого висновку аудитором: “дає правдиве і неупереджене уявлення”, або “представлена об’єктивно з усіх поглядів, що відповідають” і т. д.

Аудитор повинен визначити, чи можна користувачу або замовникові фінансової звітності підприємства, а також аудиторського висновку зі спеціальних питань зрозуміти з назви або з приміток до неї, що вона підготовлена згідно із спеціальними вимогами замовника. Якщо у назві такої фінансової звітності або у тексті немає відповідних посилань і вказівок, то аудитор повинен зробити відповідні доповнення до вже підготовленого висновку.

Висновки щодо компонентів фінансових звітів

Аудитора можуть просити висловити думку про один чи кілька компонентів фінансових звітів (наприклад, дебіторську заборгованість, запаси, нарахування премій працівникам чи резерв) для сплати прибуткового податку). Таке завдання можна виконати як окреме завдання або одночасно з аудитом фінансових звітів суб’єкта господарювання. Однак результати виконання такого завдання не відображаються в аудиторському висновку щодо фінансових звітів у цілому, а отже, аудитор повинен висловити думку лише про те, чи підготовлений перевірений компонент в усіх суттєвих аспектах за правилами бухгалтерського обліку.

Визначаючи обсяг роботи, аудитор повинен розглянути взаємопов’язані статті фінансових звітів, які можуть вплинути на інформацію, щодо якої треба висловити аудиторську думку.

Аудитор повинен розглянути критерії суттєвості щодо того компонента фінансових звітів, про який готується висновок. Щоб у користувачів не створилося враження, що висновок стосується всіх фінансових звітів, аудитор повинен порадити замовникові не додавати до фінансових звітів суб’єкта господарювання висновок щодо компонента.

Висловлюючи негативну думку або відмовляючись від висновку про фінансові звіти у цілому, аудитор повинен підготувати висновок щодо компонентів фінансових звітів лише тоді, коли ці компоненти не становлять більшу частину фінансових звітів. Інакше думка щодо всіх фінансових звітів утрачає сенс.

Висновки щодо виконання контрактних угод

Аудиторові, можливо, треба буде надати висновок щодо виконання суб’єктом господарювання контрактних угод (наприклад, договорів про випуск облігацій або угод про надання позик). Такі договори, як правило, вимагають від суб’єкта господарювання виконання визначених умов, наприклад, виплати відсотків, забезпечення фінансових коефіцієнтів, обмеження виплат дивідендів і використання доходів від продажу майна.

Завдання з висловлення думки щодо виконання суб’єктом господарювання контрактних угод підлягають виконанню лише тоді, коли вони не виходять за межі професійної компетенції аудитора. Якщо окремі питання, котрі є складовою частиною завдання, перебувають поза компетенцією аудитора, він повинен залучити до роботи експерта

Аудиторський висновок про узагальнену фінансову звітність підприємства

Клієнт може підготувати фінансову звітність підприємства, яка показує в динаміці його діяльність за декілька років, використовуючи звіти підприємства, які раніше були підтверджені