Лекція №7. Комп’ютерні мережі. Інтернет

Комп’ютерна мережа – це інтегрована багатомашинна територіально розподілена система, що складається з багатьох ЕОМ та підсистем зв’язку для передачі даних.

Сучасні комп’ютерні мережі можна класифікувати за різними ознаками, наприклад, в залежності від віддаленості комп’ютерів мережі умовно розділяють на локальні та глобальні.

Довільна глобальна мережа може включати інші глобальні мережі, локальні мережі, а також окремо під’єднані віддалені комп’ютери або пристрої введення-виведення інформації (до останніх належать принтери, копіри, касові та банківські апарати, факси і т.і.). Вищеназвані елементи можуть бути віддалені один від одного на значну відстань. Глобальні мережі бувають 4-х видів: міські, регіональні, національні та транснаціональні.

Локальні мережі функціонують, як правило, в межах однієї установи. Тому іноді їх ще називають корпоративними системами. Найпростішим варіантом такої мережі є зв’язок комп’ютерів через паралельні або послідовні порти за допомогою спеціальних кабелів. Таку мережу можна налагодити в межах однієї кімнати і використовувати для передачі даних від одного комп’ютера до іншого. Сучасні програмні оболонки (в тому числі і NC) мають програмні засоби, що забезпечують таку передачу даних.

Одна з проблем комп’ютерної мережі – затухання сигналу. Пряме з’єднання комп’ютерів за допомогою кабелів обмежується, як правило, довжиною кабелів 200 ¸ 400 м. Якщо довжина більша, з’являється затухання сигналу, і треба використовувати спеціальне апаратне забезпечення (репітери). Як правило, для локальних мереж ця вимога не є обмеженням, і іноді дають визначення локальних мереж, як мереж, в яких сигнал не підсилюється.

Комп’ютери в локальних обчислювальних мережаж (ЛОМ) як правило з’єднані за допомогою швидкісних ліній зв’язку зі швидкістю обміну від 1 до 10 (100) Мбіт/с.

За принципом керування локальні мережі розділяються на однорангові (децентралізовані) та багаторангові (централізовані):

Однорангові: комп’ютери підмикаються до мережі через спеціальні мережні адаптери, які дозволяють комп’ютеру отримувати інформацію з мережі та передавати свої дані в мережу; функціонування таких мереж підтримується операційною системою мережі; усі комп’ютери та їх операційні системи повинні бути однотипними; користувачі таких мереж можуть обмінюватись один з одним даними, використовувати загальні принтери, магнітні диски, модеми та інші пристрої. Таким чином, функції керування мережею в однорангових мережах по черзі передаються від однієї робочої станції (РС) до іншої.