обмінюються інформацією в темпі, що його можна порівняти з темпом опрацювання інформації людиною.
Інтегрованість СППР забезпечує сумісність складових частин системи в управлінні даними і засобами спілкування з користувачами в процесі підтримки прийняття рішень.
Потужність СППРозначає спроможність системи відповідати на найсуттєвіші питання.
Доступність СППР — це здатність забезпечувати видачу відповідей на запити користувача в потрібній формі і в потрібний час.
Гнучкість СППР характеризує можливість системи адаптуватися до змін потреб і перемін у ситуаціях.
Надійність СППР полягає у здатності системи виконувати потрібні функції упродовж заданого періоду часу.
Робастність СППР — це міра здатності системи відновлюватися у разі виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження.
Керованість СППР означає спроможність користувача контролювати дії системи і втручатися в хід рішення задачі.
Аналіз еволюції систем підтримки прийняття рішень дозволяє виділити два покоління СППР: перше покоління розроблялось у період з 1970 до 1980 р., друге — з початку 1980 р. до цього часу.
1) Перше покоління СППР, як зазначалося, значною мірою дублювало функції звичайних управлінських систем у наданні комп’ютерної допомоги в прийнятті рішень. Основні компоненти СППР мали такі ознаки:
управління даними — велика кількість інформації, внутрішні й зовнішні банки даних, опрацювання й оцінка даних;
управління обчислюванням (моделювання) — моделі, роз-
роблені спеціалістами в галузі інформатики для спеціальних проблем;
користувацький інтерфейс (мова спілкування) — мови програмування, створені для великих ЕОМ, які використовуються тільки програмістами.
2) СППР другого покоління вже мають принципово нові ознаки:
управління даними — необхідний і достатній обсяг інформації про факти відповідно до сприйняття ОПР, що охоплює приховані припущення, інтереси та якісні оцінки;
управління обчислюваннями і моделюванням — гнучкі моделі, що наслідують спосіб мислення ОПР у процесі прийняття рішень;
користувацький інтерфейс — програмні засоби, «дружні» користувачеві, звичайна мова, безпосередня робота кінцевого користувача.
Мету і призначення СППР другого покоління в загальному вигляді можна визначити таким чином:
а) допомога в розумінні проблеми, що розв’язується. Вона передбачає: структуризацію проблеми, генерування постановок задач, виявлення переваг, формування критеріїв;
б) допомога в розв’язанні задачі: генерування і вибір моделей і методів, збір і підготовка даних, виконання обчислень, оформлення і видача результатів;
в) допомога в аналізі розв’язань, тобто проведення аналізу типу «що—якщо?» та інших, пояснення ходу розв’язання, пошук і видача аналогічних рішень у минулому та їхніх наслідків.
Для сучасних комп’ютерних СППР характерна наявність ряду характеристик.
1. СППР надає керівникові допомогу в процесі прийняття рішень і забезпечує підтримку в усьому діапазоні контекстів структурованих, напівструктурованих і неструктурованих задач.
2. СППР підтримує і посилює (але не заміняє і не відміняє) міркування та оцінки керівника. Контроль залишається за людиною.
3. СППР підвищує ефективність прийняття рішень (а не лише продуктивність). На відміну від адміністративних систем, у яких увага загострюється на максимальній продуктивності аналітичного процесу, в СППР значно більше значення має ефективність процесу прийняття рішень.
4. СППР здійснює інтеграцію моделей і аналітичних методів із стандартним доступом до даних і вибіркою даних. Для подання допомоги під час прийняття рішення активізуються одна чи кілька моделей (математичних, статистичних, імітаційних, кількісних, якісних і комбінованих).
5. СППР проста в роботі для осіб, які не мають значного досвіду роботи з ЕОМ.
6. СППР побудована за принципом інтерактивного розв’язання задач. Користувач має можливість підтримувати діалог з СППР у безперервному режимі, а не обмежуватися видачею окремих команд з наступним очікуванням результатів.
7. СППР зорієнтована на гнучкість та адаптивність для пристосування до змін середовища або підходів до розв’язання задач, які приймає користувач.