Модель бізнес-організації

Модель бізнес-організації — це опис організаційної структури та структури персоналу організації. Структура персоналу може бути описана на абстрактному рівні за допомогою опису ролей або на конкретному рівні — зіставленням працівників і організаційних одиниць.

Модель бізнес-організації має такі цілі:

·  одержати уявлення про поточну і, по можливості, майбутню (цільову) організаційні структури і задокументувати їх;

·  одержати уявлення про зміни в структурах підрозділів компанії залежно від розташування їх у загальній системі й задокументувати їх;

·  зробити можливим створення інтерфейсу користувача корпоративної системи в розрізі працівників або виконуваних функцій, що полегшується накладанням організаційної моделі на модель бізнес-процесу.

Модель бізнес-організації має такі характеристики:

·  організаційна модель складається з низки організаційних компонентів. З цими організаційними компонентами можна співвіднести ім’я, тип і текст;

·  між організаційними компонентами можуть бути встановлені функціональні відношення. З такими функціональними відношеннями можна співвіднести текст;

·  організаційна модель може складатися з однієї або біль-
ше організаційних схем. Дані схеми можуть співвідноситися одна з одною за допомогою визначення компонентів суб-
діаграм;

·  користувачі й функції, які ними виконуються, можуть співвідноситися з організаційними компонентами;

·  організаційні моделі можуть визначатися за фазами оптимізації так, щоб створити наочне уявлення про ефект проекту накладання бізнес-процесів на організацію.

У загальному випадку модель підприємства включає такі об’єкти:

а) основні дані;

б) референтні моделі;

в) проектні моделі.

Перш ніж скористатися деякою референтною моделлю та побудувати на її основі для конкретного підприємства проектну модель, треба спочатку ввести деякі основні дані (рис. 2.13). По-перше, повинна бути визначена версія, на основі якої створюватиметься модель. По-друге, компоненти, що використовуються в моделях, мають бути визначені як основні дані. Останні включають такі складові, як бізнес-функції, бізнес-процеси та правила. Ці основні дані розміщуються в так званому архіві, що містить конструктивні блоки для моделей, які створюватимуться.

Потім створюються референтні моделі, що являють собою використання досвіду й типології організацій із найвищою ефектив­ністю моделювання. Кожна референтна модель складається з моделі бізнес-функцій, моделі організації і моделі бізнес-процесів. Ці моделі описують бізнес-функції в організації, ієрархічну структуру організації та робочий стан дій, необхідних для виконання бізнес-функції. Моделі бізнес-функцій і моделі бізнес-процесів референтних моделей побудовані шляхом копіювання з архіву, в якому ці компоненти були визначені. Далі створюються проектні моделі, що являють собою структуру певної організації. Ці моделі подібні до референтних моделей, за винятком того, що вони є прив’язаними до однієї конкретної організації. У проектних моделях також можна визначити варіанти бізнес-функцій, що подають різноманітні засоби виконання бізнес-функцій. Для цих варіантів можуть бути визначені зв’язки оптимізації, які наводять оптимальні шляхи, що ними потрібно йти, переходячи від одного засобу роботи до більш оптимізованого засобу.

Підсумовуючи, можна зробити такі висновки:

1) референтні моделі складаються з ряду компонентів, доступних в архіві (як визначено в бізнес-об’єкті Основні дані);

2) проектні моделі часто засновані на референтних моделях;

3) проектні моделі складаються з ряду компонентів, доступних в архіві (або нещодавно включених, або отриманих за допомогою референтних моделей);

4) референтні моделі можуть бути засновані на проектних моделях.