продукцію вигідніше виготовляти в обсязі, меншому, ніж прогнозний або фактичний попит. У ERP-системах припускається, що мета підприємства полягає в задоволенні попиту.
Центральне місце в плануванні виробництва займають такі питання:
· Скільки виробничих ресурсів кожного виду є в наявності?
· Який рівень потужності забезпечує ресурс кожного виду?
· Яким чином визначається потужність виходячи з існуючих ресурсів?
· Скільки коштує зміна потужностей у бік збільшення або зменшення?
Основними джерелами для визначення можливостей підприємства під час розробки середньострокових планів є такі: основний і понаднормовий робочий час; запаси продукції, утворені в попередні періоди; субконтракти на постачання продукції або виконання послуг зовнішніми партнерами.
Розрізнюють такі види середньострокових планів: збалансований і план з фіксованим рівнем потужності.
Збалансований план. У кожний момент часу існуючі потужності рівні потребам, зумовленим прогнозованим попитом.
План з фіксованим рівнем потужностей. Потужності є постійними на всьому горизонті планування. Відхилення попиту, що змінюється, від можливостей постійних виробничих потужностей компенсується за допомогою запасів, відкладеного попиту, понаднормових робіт і субконтрактів.
На практиці доцільно розглядати декілька варіантів планів з різними підходами до компенсації коливання попиту.
Для вирішення задач планування виробництва розроблені й застосовуються переважно такі підходи.
Лінійне програмування використовується, як правило, для мінімізації сумарних витрат у плановому періоді. У витрати включаються: основна зарплата, понаднормові, на субконтракти, звільнення і найм працюючих, зберігання запасів. Обмеження моделі звичайно включають максимальні потужності й обмеження на міру задоволення попиту в плановому періоді.
Лінійні вирішальні правилабазуються на застосуванні квадратичноїфункції витрат для конкретної виробничої системи. Функція дозволяє визначати сумарні витрати, що включають: основну зарплату, понаднормові, субконтракти, витрати на зміну чисельності працюючих і зберігання запасів. Як незалежні змінні застосовуються обсяг випуску продукції і чисельність працюючих. Функція будується для кожного періоду горизонту планування, що планується.
Управляючі коефіцієнти. В основі цього підходу лежить припущення. що ЛПР будує план з урахуванням складного критерію і власного досвіду. Цей метод використовує дані про передісторію, пов’язану з рішеннями в минулому, і дозволяє побу-
дувати регресію, яка повинна бути використана для побудови плану.
Моделювання на ЕОМ дає змогу перевіряти шляхом перебору численні поєднання виробничих ресурсів з метою пошуку найкращого плану на період і на горизонт.
Середньострокові плани визначають кількість продукції, яку економічно доцільно проводити на підприємстві. За середньо-
строковими планами складаються графіки випуску продукції.
У графіку випуску продукції встановлюється кількість кінцевої продукції, яка повинна бути випущена в кожний період короткострокового горизонту планування. Тривалість горизонту планування — від кількох тижнів до кількох місяців.
При складанні графіка визначені раніше обсяги виробництва розподіляються у вигляді замовлень на випуск продукції.
Графіки випуску продукції в загальному випадку складаються з чотирьох відокремлених одна від одної ділянок: закріпленої, фіксованої, заповненої, відкритої.
Зміни на закріпленій ділянці звичайно заборонені, оскільки вони спричиняються до зміни планів постачання і виробництва предметів після їх запуску, що призводить до зростання витрат. Фіксована ділянка — це період часу, в який зміни можуть відбуватися, але тільки у виняткових ситуаціях. Заповнена ділянка відповідає часовому інтервалу, на якому всі виробничі потужності розподілені між замовленнями. Зміни на цій ділянці допускаються і можуть зумовити значні зміни термінів виконання замовлень. Відкрита ділянка — це часовий інтервал, на якому не всі виробничі потужності розподілені, і нові замовлення звичайно розміщуються на цій ділянці.
Графік випуску продукції створюється на основі інформації про замовлення, прогнози попиту, стан запасів і виробничі потужності. Під час побудови графіка виконується перевірка варіантів графіка на недовантаження або перевантаження виробничих потужностей.
Графік є динамічним і періодично оновлюється. При цьому вирішується завдання обліку ходу виробництва, початок і закінчення горизонту планування зсуваються праворуч на один тиждень, наново переглядається оцінка попиту. У зв’язку з тим, що попити, розташовані в