Економіка підприємства
282

З-поміж багатьох різних заходів, які сприяють відновленню платоспроможності й підтримуванню ефективної господарської діяльності підприємства, можна рекомендувати зокрема такі:

● зміна складу керівників підприємства та стилю управління;

● інвентаризація активів підприємства;

● оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат на виробництво;

● продаж дочірніх фірм і часток у капіталі інших підприємств; продаж незавершеного будівництва;

● обґрунтування необхідної чисельності персоналу;

● продаж зайвого устаткування, матеріалів і залишків готової продукції;

● реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокові позики або іпотеки;

● запровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва;

● удосконалення організації праці;

● проведення капітального ремонту, модернізації основних фондів, заміни застарілого устаткування.

4. Ринок і конкуренція (характеристика галузі, перспективи її розвитку; сегменти ринку даного бізнесу, покупці, перелік основних конкурентів та їхні конкурентні переваги; стратегія виживання на ринку; тенденції та очікувані зміни на основних ринках).

5. Маркетингова діяльність підприємства (стратегія маркетингу, канали розподілу, стратегія здійснення продажу, характеристика та аналіз каналів збуту, життєвий цикл продукту, інші дослідження та розробки).

6. План виробництва та його ресурсне забезпечення (виробнича програма підприємства, обсяг продажу продукції, потреба в основних фондах, оборотних коштах, персоналі, інвестиційних ресурсах).

7. Фінансовий план (прогнозування фінансових результатів, розрахунок обсягів додаткових інвестицій, обґрунтування джерел фінансування, складання прогнозного балансу, розрахунок фінансових коефіцієнтів). Цьому розділу належить вирішальна роль стосовно вибору того чи того варіанта фінансового оздоровлення підприємства.

8. Обґрунтування сценаріїв подолання найбільш ймовірних ризиків у процесі проведення фінансового оздоровлення підприємства.

Наслідки реалізації занадто ризикових проектів бувають здебільшого негативними, а тому ця проблема потребує ретельного обмірковування. Для невеликих підприємств ризики можуть бути зв’язані передовсім із мікросередовищем та внутрішніми негараздами. Для великих підприємств, які розпочали реалізацію проекту санації, ризики найчастіше виходять із макросередовища (зміна законів, державної політики тощо).

Для визначення підприємств, які потребують державної фінансової підтримки, проводять державну експертизу санаційних проектів.

Розподіл державних фінансових коштів, визначення строків і порядку їхнього виділення та повернення залежить від низки чинників, а саме:

● ефективності санаційних проектів;

● потреби у фінансових коштах;

● строку окупності й повернення коштів;

● пріоритетності напрямків структурної перебудови економіки.

Державну підтримку доцільно надавати передовсім:

● підприємствам, продукцію яких можна реалізовувати на споживчому ринку;

● підприємствам, які забезпечують обороноздатність і безпеку держави;

● підприємствам, характер виробництва яких зв’язаний із міжнародними нормами щодо техніки безпеки та екології (підприємства енергетичного атомного комплексу, виробництва радіоактивних матеріалів, зброї тощо);

● перспективним підприємствам, які необхідні для технологічної перебудови виробництва (створення й розвиток мереж зв’язку, інформаційних систем, сучасних транспортних систем);

● підприємствам, які випускають конкурентоспроможну, імпортозамінну та експортну продукцію;

● підприємствам, які забезпечують випуск енергозберігаючої техніки та освоєння нових прогресивних технологій, зростання продуктивності праці, поліпшення умов праці і підвищення екологічності виробництва;

● підприємствам, які забезпечують створення умов для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності;

● підприємствам із широкими кооперованими внутрішньогалузевими та міжрегіональними зв’язками.

Ясна річ, що за відбору підприємств для фінансового оздоровлення треба уважно обміркувати можливі негативні соціальні наслідки зупинки та наступної ліквідації того чи того підприємства. Передовсім ідеться про підприємства, розміщені у великих промислових вузлах з високим рівнем