Питання для самостійного поглибленого вивчення
1. Сутнісно-змістова характеристика реструктуризації підприємств (організацій).
2. Основні форми й види реструктуризації підприємств (організацій), що здійснюється в окремих галузях народного господарства України.
3. Аналітична оцінка техніко-економічної та фінансової ситуації в процесі обґрунтування форм, видів і ступеня реструктуризації суб’єктів господарювання.
4. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств (організацій) і структурної перебудови окремих галузей народного господарства України.
5. Сутність санації (фінансового оздоровлення) суб’єктів господарювання.
6. Класична модель процесу фінансового оздоровлення підприємств та організацій.
7. Програми та проекти санації суб’єктів господарювання.
8. Бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства (організації) та його типові розділи.
9. Структура техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) санації того чи того підприємства (організації).
10. Економічна ефективність здійснення санаційних програм розвитку підприємств та організацій.
Розділ 20. БАНКРУТСТВО Й ЛІКВІДАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ (ОРГАНІЗАЦІЙ)
Ключові терміни і поняття:
банкрутство;
передбачення (прогнозування) банкрутства;
ознака банкрутства;
ціна (вартість) фірми;
причини банкрутства;
визначення ступеня ймовірності банкрутства;
порушення справи про банкрутство;
ліквідаційна вартість збанкрутілого підприємства;
наслідки банкрутства підприємства (організації);
процедура ліквідації підприємства (організації).
20.1. Банкрутство підприємств (організацій) як економічне явище
Поняття банкрутства органічно притаманне сучасним ринковим відносинам. Воно характеризує неспроможність підприємства (організації) задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов’язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди.
Закон України «Про банкрутство» під банкрутством розуміє зв’язану з недостачею активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити у встановлений для цього строк пред’явлені до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом.
За нормальних умов господарювання акціонери та кредитори сподіваються на винагороду, рівень якої залежить від ступеня прибутковості фірми. Одна з перших ознак руху до банкрутства — спад прибутковості фірми нижче за вартість її капіталу. Відсотки за кредит і дивіденди, що сплачуються фірмою, перестають відповідати сучасним ринковим умовам господарювання, а вкладання коштів у таку фірму стає невигідним. Кредитори (власники облігацій та інші) одержують певні суми, визначені кредитними угодами, але відносна вигідність їхніх вкладень у дану фірму зменшується, а в зв’язку зі спадом вартості акціонерного капіталу падає й ціна акцій, збільшується ризик неповернення коштів, у фірми виникають труднощі з готівкою, особливо якщо кредитори не пролонгують кредитні угоди на наступний період і фірма змушена буде виплатити не тільки відсотки, а й суму основного боргу. Може виникнути криза ліквідності і фірма увійде в стан «технічної неплатоспроможності». Це явище можна вже розглядати як банкрутство.
Зарубіжний досвід показує, що спрогнозувати банкрутство можна за 1,5—2 роки до появи його очевидних ознак. Цілком можливим є виявлення початкових ознак банкрутства через прогнозування «ціни підприємства» на найближчу та довгострокову перспективу.
Зниження прибутковості фірми або збільшення середньої вартості зобов’язань означає зниження її ціни. Ціна фірми — це приведені до теперішнього часу потоки виплат кредиторам та акціонерам. Як дисконтна ставка використовується середньозважена вартість капіталу. Ціна фірми може впасти нижче за суму зобов’язань кредиторам. Це означає, що акціонерний капітал «зникає». Ось це і є