АГШ мали стати основою нової політичної та адміністративної еліти, кращими з кращих у всій країні та світі.

У АГШ викладалися тільки оглядові курси предметів, що мали на меті дати учням поняття за різними дисциплінами, але не заглиблюватися в їх вивчення. Особлива увага приділялася фізичному та ідеологічному вихованню. Пропорція між освітою і вихованням була така: 15 годин на тиждень відводилося різноманітним фізичним вправам, 22 години - іншим предметам. Серед фізичних вправ особливо віталися бойові види спорту, такі, як бокс, боротьба чи фехтування. Інші ж предмети: математика, природознавство і т.д. викладалися у вигляді «основ». Виділялося тільки вивчення іноземних мов: французької, італійської , англійської, польської, а під час війни з СРСР - російської [6, с. 57-64]. У школах Адольфа Гітлера, основну увагу було звернуто на політичне виховання, а інтелектуальним розвитком зовсім нехтували. У АГШ на заняттях учні вели себе вільно; вчителя, на відміну від звичайних німецьких шкіл, були вищими, недосяжними особистостями, але все одно старшими товаришами і друзями юнаків. Оцінки не виставлялися, але в кінці кожного року влаштовувалися нацистські «показові виступи». Так само, як в НАПОЛАС, велике значення надавалося військовому навчанню, але в АГШ дітей менше орієнтували на практичну роботу (на заводах , в шахтах, в селі). У школах Гітлера не було стандартного «атестата зрілості» - документ про закінчення АГШ за наказом Гітлера прирівнювався до атестата [9]. Принцип виховання в школі свідчив «З кого багато запитують, той багато чого доб'ється». Вихованці повинні були викладатися під час занять до повної знемоги, докладаючи максимум зусиль [5].

Крім того в навчальних планах відводилося досить багато місця ідеологічному вихованню: таких предметів, як расове вчення, історія націонал-соціалістичного руху, біографія вождя і т.д. Основним методичним прийомом у викладанні цих предметів було безапеляційне