Рисунок 2.1 – Діаграма рівноважності  між парою та рідиною: а) в координатах y – x; б) в координатах t – x, y

Розрахунок ректифікаційної колони зводиться до визначення її основних геометричних розмірів - діаметру та висоти. Обидві ці величини значною мірою визначаються гідродинамічним режимом роботи колони, який, в свою чергу, залежить від швидкості та фізичних фаз, а також від типу й розмірів насадок.

При виборі типу насадок для масообмінних апаратів керуються рядом міркувань. Найбільш правильним вибором оптимального типу та розміру насадки може бути здійснений на основі технічно-економічного аналізу загальних витрат на розподіл в конкретному технологічному процесі.

Орієнтовний вибір розміру насадок тіл можна здійснити виходячи з таких міркувань. Чим більший розмір елементу насадки, тим більше її вільний об’єм (живий перетин), отже і вища продуктивність. Проте, внаслідок меншої питомої поверхні ефективність великих насадок трохи нижче. Тому насадку великого розміру застосовують, коли потрібна висока продуктивність та порівняно невисока ступінь чистоти продуктів розподілу.

В ректифікаційних колонах, працюючих при атмосферному тиску, для розподілу агресивних рідин, а також в тих випадках, коли не потрібна чиста чистка апарату, зазвичай застосовують керамічні кілець Рашига. Для даного випадку приймемо насадку з керамічних кілець Рашига розміром 50х50х50 мм. Питома поверхня насадки а = 87,5 м2/ м3, вільний об’єм ε = 0,785 м3/ м3, насипна щільність 530 кг/ м3.