IV. Організація збуту продукції.

Фірма “Міраж” буде використовувати в своїй збутовій діяльності дворівневий канал збуту. Тобто, буде використовувати два посередники, оскільки фірма випускає тільки один товар – праски, їх технічне обслуговування при продажі не є складним, на ринку прасок є багато конкурентів; саме тому фірма вирішила використати дворівневий канал збуту (оскільки, наприклад, використання нульового каналу збуту є недоцільним: багато конкурентів на ринку тощо).

Визначаючи ширину каналу збуту фірма “Міраж” буде орієнтуватись на принципи селективного збуту (розподілу). Тобто фірма відбирає декількох (один, два) посередників, рівень збуту яких найвищий. Такий підхід вимагає жорсткого контролю над каналом збуту і допомагає втримати престижний образ фірми із достатнім обсягом продажу та прибутку.

Фірма “Міраж” буде користуватись послугами таких посередників, як комісіонери, оскільки вони мають свої склади для зберігання товару, продають від свого імені, отримують товар на умовах консигнації (це умова продажу через склад посередника і право власності на товар залишається за постачальником, аж до моменту продажу). Комісіонери працюють на умовах отримання комісійних (тобто витрати на збут є невеликі для фірми).

Фірма “Міраж” звернулася до послуг комісіонерів, оскільки вона є нашим виробничим підприємством в певному географічному регіоні (тобто їй недоцільно створювати власну збутову мережу; товар фірми не потребує складного технічного обслуговування; ринок складається з декількох сегментів; підприємство бажає вийти на новий географічний ринок з новим товаром).

Роздрібний продаж прасок фірми “Міраж” буде здійснюватись через магазини роздрібної торгівлі. Це будуть спеціалізовані магазини (наприклад, по продажу побутової техніки, де будуть присутні і вироби фірми “Міраж”).

Обсяг реалізації фірми є динамічним показником і внаслідок впливу різних факторів (зміна економічної ситуації, дій конкурентів тощо) може падати. Тому проведемо аналіз беззбитковості і знайдемо точку критичного збуту, при якій ціна дорівнює собівартості і фірма за рахунок доходів від реалізації може лише покрити свої витрати (“точка самоокупності”).