17].

Наприклад, в Молдові у результаті проведеної у 90-х роках ХІХ століття приватизації земель серед християнських господарств переважали дрібні, роздрібнені, нераціональної форми, площею до 5 га.  Такі землеволодіння були неконкурентноспросможними, тому  управлінці у 2006 році затвердили програму консолідації сільськогосподарських земель, реалізація  якої принесла позитивні результат [11].

У період з 2001 до 2008 років кількість володарів земельних паїв площею до 10 га збільшилось в Україні з 2 до 7 мільйонів осіб [14]. «З введенням ринку земель сільськогосподарського призначення держава мала створити умови для сталого землекористування, у тому числі шляхом консолідації земель» - відзначає уряд держави, по завданню якого міністерство аграрної політики і продовольства розробляє законопроект «Про консолідацію земель сільськогосподарського призначення» [12].

В Естонії, згідно з «Законом про землеустрій» консолідація земель включає землевпорядні дії з обміну та «перемежуванню» нерухомості. Завданням землевпорядних дій з «перемежування» є реорганізація та створення нових землекористувань [13].

Основними завданнями консолідації земель визначено: комасацію (зведення розкиданих ділянок, що належать одному власникові, в один масив – парцелу); ліквідацію недоліків землеволодіння й землекористування (черезсмужжя, вклинювання, вкраплювання і т. п.); укрупнення земельних ділянок за рахунок приєднання близько розташованих земель.

Одним з основних детермінуючих чинників процесу консолідації визначено розмір сільськогосподарських підприємств, оскільки від нього значною мірою залежить потреба в землях сільськогосподарського призначення та їх компактність. З’ясовано, що формування оптимальних розмірів сільськогосподарських підприємств стримується через недосконалість інституціонального середовища землекористування. Це, у свою чергу, негативно впливає на соціально-економічне піднесення сільських територій та раціональне використання земельних ресурсів.