Вступ

За даними Державного комітету статистики України, на початок 1999 р. в Україні налічувалося понад 2,5 млн. осіб офіційно визнаних інвалідами, тобто близько 5% усього населення країни. За останні шість років їх кількість в Україні збільшилася з 2 млн.102 тис. До майже 2 млн. 472 тис. осіб ( з 4,0% до 4,7% від загальної кількості населення. Динаміка зростання дітей з особливими потребами з кожним роком зростає. Передумовою цього стають ряд різних чинників екологічних, економічних, соціальних, медичних що негативно впливають на здоров’я людей загалом. Повноцінне життя людини можливе лише за умови, коли вона не відчуває ніяких обмежень у виконанні життєвих функцій. 

Внаслідок цього зростає актуальність до цієї проблеми, а саме поширеними стають питання щодо надання освіти і всебічного розвитку дитини, зниження дискримінації до неї, а також матеріальне забезпечення сімей, що виховують дитину з функціональними обмеженнями.

  Проблемами та різними аспектами життєдіяльності сімей, які мають дитину з обмеженнями досліджувалися багатьма науковцями. Зокрема досліджувалися такі напрямки: вивченням особливостей психологічної сфери, а саме психологічного та емоційного клімату таких сімей М.Карпа, Т.Комар, І.Лунгул; труднощі що виникають у родин які мають функціонально обмежену дитину розглядали В.Білоус, Л. Саєнко; А. Капська, О.Андрієнко, В. Тесленко, Л. Кобилянська, Н. Бастун та О. Безпалько в своїх роботах акцентували погляди на соціально – педагогічну та соціально - психологічну реабілітацію дітей з особливими проблемами та їх родинах.

Об’єкт: життєдіяльність сімей, що виховують дітей з функціональними обмеженнями

Предмет: проблеми і потреби сімей з дітьми, які мають функціональні обмеження

Метою роботи є визначення проблем і незадоволених потреб сім’ї, які виховують дітей з функціональними обмеженнями, та розробка рекомендацій