Розділ 1. Теоретичні основи обліку, аналізу та аудиту довгострокових зобов’язань і розрахунків підприємства

1.1. Економічна сутність та значення довгострокових зобов’язань і розрахунків підприємства

Зобов’язання, що відображаються в бухгалтерському обліку мають  юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов’язання - це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша при цьому зобов’язана виконувати вимоги щодо предмету зобов’язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

В бухгалтерському обліку поняття “зобов’язання” вужче, ніж в цивільному законодавстві:

- зобов’язання в бухгалтерському обліку виникає не тільки з Цивільного кодексу, а й з інших галузей права: фінансового, трудового чи окремих законодавчих актів, що регулюють економічні відносини;

- поняття зобов’язання в праві та бухгалтерському обліку мають різний зміст;

- договір - тільки юридичний факт, тому в бухгалтерському обліку відображаються договірні зобов’язання в момент їх виконання, а не виникнення.

Зобов’язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних актів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже, зобов’язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином, у зв’язку з придбанням товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.