В якості прикладу, можна розглянути яку шкоду навколишньому середовищу супутні води наносять в Криворіжському басейні.
З шахт і кар′єрів цього басейну щорічно відкачують 50 млн.м3 високомінералізованих вод. В середньому мінералізація цих вод складає 12 г/л, іноді вона досягає 28-30 і навіть 46 г/л.
Зі збільшенням глибини розробки багатих залізних руд спостерігається і збільшення ступеню мінералізації підземних вод.
Якщо на горизонті 100-150 м переважають гідрокарбонатно-сульфатні води із середньою мінералізацією 3 г/л, то на глибині 300 м вони змінюються сульфатно-хлоридні із середньою мінералізацією 15 г/л . Глибше 300 м поширені переважно хлоридно-натрієві води, що найважче утилізуються.
Шахтні хлоридно-натрієві води завдають значної шкоди не тільки Криворізькому гірничодобувному регіону, але і сільгоспугіддям півдня України.
Шахтні води накопичуються в шламосховищах ГОК, використовуються в процесі збагачення, а також скидаються в річку Інгулець. Частково ці води дренажуються і мігрують на величезні відстані, засалюючи родючі ґрунти і поверхневі прісні води.
Під загрозою виявилося водопостачання м. Миколаєва, почалося засолення земель росіючої зони на півночі Херсонської області. І таких прикладів можна привести велику кількість.
Господарсько-побутові стічні води в залежності від виду забруднення поділяються на:
- фекальні, забрудненими фізіологічними відходами;
- господарські, що надходять з раковин, ванн, лазень, пралень і ін.
Ці води відрізняються підвищеним змістом органічних забруднень. У них також маються зважені і поверхнево-активні речовини, зустрічаються нафтопродукти й ін. Але мінералізація і твердість цих вод звичайно менша, ніж шахтних і кар'єрних.