Діяльність Нігерії в ОАЕ завжди була спрямована на всебічну інтеграцію країн-учасниць цієї організації. Вона здійснювалася за кількома напрямками і позначалася на зовнішньополітичній діяльності (роль «регіональної супердержави», захисника інтересів Тропічної Африки та «чорної діаспори» в глобальному масштабі, розвиток двухсторонніх відносин Нігерії переважно з капіталістичними державами і контрольованими ними міжнародними валютно-фінансовими організаціями).

В якості лідера ОАЕ Нігерія здійснювала різного роду посередницькі місії на Африканському континенті (наприклад, в Судані, Ліберії, Cьерра-Леоне, Сомалі, Ефіопії, Мозамбіку та ін.), проте, її не можна звинуватити у «гегемонізму» і прагнення грати на континенті роль «старшого брата». У цьому руслі нігерійські лідери постійно пропонують нову столицю країни Абуджу в якості місця переговорів між протиборчими сторонами під час внутрішньо африканських конфліктах.

Таким чином, Нігерія традиційно грала і продовжує грати найважливішу політичну, економічну і військову роль в Африці. У цій якості вона займає лідируючі позиції і в створюваних міжафриканських організаціях, зокрема, в Економічному Співтоваристві Держав Західної Африки (ЕКОВАС).

Якщо говорити про економічне співробітництво африканських держав, то протягом багатьох років воно будувалося на принципах субрегіональної інтеграції (Алімов, Солодовніков, Поліканова, Кисельова. У зв'язку з цим наголошується і та виключно важлива роль, яку грали і грають відносини між ОАЕ і ООН (Olu Adeniji, Olusanya and Akidele). Організація Об'єднаних Націй є тим необхідним елементом структури взаємин Африки та решти світу, який забезпечує повноправну участь держав континенту у вирішенні глобальних проблем.

Появі Організації Африканської Єдності сприяли такі причини:

- неможливість звільнитися від колоніального гніту поодинці;

- необхідність досягнення рівноправності в міжнародних економічних відносинах;