2. Трудовий потенціал інноваційної економіки в Україні

Розвиток ринку праці на сьогодні є одним із напрямів у розбудові інноваційної економіки та основою глобальної конкурентоспроможності.

Якщо раніше, країни вели боротьбу за території і природні ресурси, то сьогодні акценти змінюються в бік конкуренції за кращий трудовий капітал, носіїв унікальних професійних знань і навичок.

За прикладами далеко ходити не треба: талановиту молодь з пострадянських країн заохочує до еміграції США, програмістів і талановитих науковців „працевлаштовує” Європа, кваліфіковані працівники з України виїжджають працювати в Росію і більш віддалені країни...

Серед глобальних тенденцій на ринку праці сьогодні основними є:

Підвищення ролі фаху і знань в якості головних чинників виробництва. 5 та 6 технологічні уклади ґрунтуються саме на цих чинниках.

Еволюція самої природи сучасних капіталістичних відносин, підвищення значення нематеріальних чинників виробництва, зростання вартості „розумової праці”, брендів, підвищення значення технологічних ресурсів конкурентоспроможності.

Як ми рухаємося в бік сучасних тенденцій?...

Багато що робиться в інших країнах аби визначити своє місце в сучасному конкурентному середовищі:

Європейські країни - реформують міграційну і освітню політику, реструктуризують галузі виробництва, змінюють систему соціального захисту і пенсійного забезпечення, намагаються ліквідувати демографічні загрози для економіки;

Росія – вдосконалює трудове законодавство, стимулює кваліфіковану трудову міграцію, впроваджує світові стандарти на ринку праці та зміцнює наукові засади трудової політики;

США – проводять складні реформи у податковій сфері, стимулюють скорочення безробіття і зростання кількості робочих місць у високотехнологічному секторі економіки, підвищують якість ринку праці.

А що в Україні?...

Ще діє Радянський Кодекс законів про працю.

Відсутній ґрунтовний аналіз процесів на ринку праці і стратегічний прогноз потреб національної економіки, який би став основою міграційної, податкової, соціальної, освітньої політики тощо.

Натомість, без такого аналізу і прогнозу проголошено приєднання до Болонського процесу, незважаючи на низку застережень...

Структура державного замовлення в системі вищої освіти на 2003 рік виглядає наступним чином: 21,5% - прийом за спеціальностями: економіка і підприємництво, менеджмент і право; 5,9% - комп‘ютерні науки, комп‘ютеризовані системи, автоматизація та комп‘ютерно-інтегровані технології; і лише 1% - телекомунікації.