ням інноваційного проекту, закупівлею, монтажем і налагодженням виробничого обладнання, початком виробничої діяльності. Це найбільш капіталомістка фаза, яка потребує сторонніх інвестицій. Реальними джерелами інвестицій на цій стадії, поряд з власними коштами засновників, виступають кредити банків і венчурний капітал.

Завоювання ринку потребує часу, тому обсяг продажів, зазвичай, зростає з невеликою швидкістю. Прибутки при цьому від'ємні або незначні внаслідок невеликих обсягів продажу і великих витрат на маркетинг. Багато коштів потрібно на створення розподільчої мережі. Продажі концентруються на тих споживачах, які найбільш готові до покупки.

На цій стадії існують такі витрати: витрати на придбання, доставку, зберігання, доведення до експлуатаційного стану, підготовка або перепідготовка кадрів, закупівля технологічного обладнання, організація і налагодження технологічних процесів.

Також здійснюються витрати на отримання дозволів, ліцензій, отримання прав на освоєння виробництва інноваційної продукції; витрати на проектування, конструювання й розроблення технологічного процесу виготовлення інноваційного процесу; витрати на виготовлення й випробування дослідного зразка; витрати, пов'язані з доведенням нового товару до споживача.

Стадія "зростання обсягів продажу" пов'язана з розширенням масштабів інноваційної діяльності, нарощуванням виробництва і обсягу продаж інноваційного продукту, пошуком і освоєнням нових ринків, пошуком нових організаційних рішень й удосконаленням менеджменту.

У цей час підприємство, яке використовує інноваційну продукцію, набуває позитивного іміджу й авторитету у фінансових колах, збільшуються впливи в інноваційну діяльність. Виникають такі витрати: витрати на вдосконалення технології, організації виробництва і менеджменту, збільшення заробітної плати працівників; витрати капітального характеру на купівлю нового обладнання чи удосконалення існуючого; витрати на рекламу, маркетингові послуги; на просування і збут продукції.