ВСТУП

Актуальність теми. Кожне підприємство, починаючи свою виробничо-господарську діяльність, повинно мати певну грошову суму. На ці грошові ресурси підприємство закуповує на ринку або у інших підприємств сировину, матеріали, паливо, оплачує рахунки за електроенергію, сплачує своїм працівникам заробітну плату, несе витрати по освоєнню нової продукції, усе це являє собою один з найважливіших параметрів господарювання, що одержав назву «оборотні кошти підприємства».

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні загальний фінансово-господарський стан підприємств значно погіршився. Обсяг матеріальних запасів на вітчизняних промислових підприємствах зменшився на 1/3, грошових коштів та відвантаженої продукції – відповідно на 6 та 11%, а величина дебіторської заборгованості зросла більше, ніж в 1,5 рази.

Оборотні кошти є однією з складових частин майна підприємства. Наявність у підприємства достатніх оборотних коштів оптимальної структури - необхідна передумова для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки. Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства багато в чому залежать від його забезпеченості оборотними коштами. Недолік засобів, що авансуються на придбання матеріальних запасів, може привести до скорочення виробництва, невиконання виробничої програми. Зайве відвернення засобів в запаси, що перевищують дійсну потребу, приводить до омертвляння ресурсів, неефективного їх використовування.

Зростання обсягів дебіторської заборгованості ніби-то свідчить про поліпшення збуту продукції, прискорення обертання оборотних активів, але це відбувається на фоні скорочення матеріальних запасів, тобто на фоні зменшення обсягів виробництва продукції. В свою чергу скорочення залишків коштів свідчить про гострий дефіцит цих коштів, зумовлений інфляцією, кризою неплатежів, недосконалою податковою політикою.