Важливим аспектом є внутрішня готовність комунікатора до використання подібних прийомів і його адекватна реакція на них.
Таблиця 4
Прийоми виклику психологічної нерівноваги співбесідника
Прийом |
Контрприйом |
Завищення вимог |
Аргументований показ нереальності висунутих вимог |
Викривлення інформації. Застосовується тоді, коли партнер упевнений, що його не перевірятимуть |
Залучення до переговорів третьої, компетентнішої особи |
Зондування позиції співрозмовника. Здійснюється через знайомих або під час довірливих бесід напередодні |
Нікому не довіряти стратегічно важливу інформацію |
Залякування |
Реагувати на загрози тільки у разі реальності |
Імітація прав і повноважень. Переговори веде неуповноважена особа |
Переконатися, що протилежна сторона вповноважена вести переговори |
Статусний тиск. Переговори розпочинає вести людина, за рангом нижча, або прозоро натякують, що співбесідник — «не та людина» для ведення переговорів |
У будь-якій доступній формі дати зрозуміти, що сумісна вигода може бути упущена |
Явні або приховані погрози |
Витримка |
Затягування переговорів |
Обговорити сам факт затягування переговорів |