5 етап: за результатом комплексного обстеження сім’ї особи оформлюється облікова картка сім’ї  або особи, яка перебуває під соціально-психологічним  супроводом.

6 етап: складання індивідуального  плану роботи з  родиною.

Цілеспрямоване й чітке планування допомагає соціальному  працівнику уникнути багатьох помилок та негативних явищ в роботі. Обґрунтований  план дозволяє намітити загальні перспективи й конкретні шляхи вирішення поставлених виховних завдань. Як показує практика, до плану нерідко ставляться лише як до адміністративної вимоги і процес планування обмежується лише написанням плану. При такому підході план має формальний характер та не може бути орієнтиром  у діяльності. Тому до планування потрібно ставитися як до важливої складової соціально-психологічного  супроводу від якої залежить ефективність та результативність запланованої роботи.

7 етап: координаційна діяльність з усіма зацікавленими організаціями (освітніми, дошкільними установами, цент у справах сім”ї та молоді, службою у справах дітей, кримінальною міліцією у справах неповнолітніх.)

8 етап: здійснюються  поточні і контрольні відвідування родини;

9 етап: висновки про результати роботи з  родиною.

На цьому етапі соціальний працівник закінчує супровід, але продовжує вести спостереження за родиною. Працюючи з родиною, соціальний працівник виступає в трьох основних ролях: радник – інформує родину про важливість і можливість взаємодії батьків і дітей у родині; розповідає про розвиток дитини; дає педагогічні поради щодо виховання дітей. Консультант – консультує з питань сімейного законодавства; міжособистісної взаємодії в родині; інформує про існуючі методи виховання, орієнтовані на конкретну родину; роз'яснює батькам способи створення умов, необхідних для нормального розвитку і виховання дитини в родині.  Захисник – захищає права дитини у випадку, коли доводиться зіштовхуватися з повною деградацією особистості батьків (алкоголізм, наркоманія, жорстоке ставлення до дітей).