Договір підряду
6

Розділ І. Поняття договору підряду

  1.1. Поняття договору підряду

Регулюванню відносин у сфері виконання робіт присвячено гла­ву 61 ЦК (статті 837-891), що складається з чотирьох параграфів, перший з яких (статті 837 -864 ЦК) містить загальні положення про підряд, а наступні - положення про окремі його види, такі, як: договір побутового підряду; договір будівельного підряду; договір підряду на проектні та пошукові роботи.

Загальні положення застосовуються до окремих видів договору підряду, якщо інше не встановлено нормами ЦК про ці види догово­рів. Тобто норми, що складають загальні положення про підряд, за­стосовуються в субсидіарному порядку, співвідносячись з нормами, присвяченими окремим видам договору підряду, за правилами спів­відношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, яка регулює конкретний вид договору підряду, є перешкодою для застосування до цього виду відповідної норми, що міститься в за­гальних положеннях про підряд.

В основу поділу підрядних договорів на певні види покладено два критерії - предмет договору та суб'єктний склад учасників договору. Так, за договором побутового підряду виконується робота, яка при­значена для задоволення побутових та інших особистих потреб замов­ника, що не пов'язані з здійсненням ним підприємницької діяльності. Якщо ж замовником укладається договір з метою подальшого вико­ристання результату виконаної роботи з підприємницькою метою, то на такий договір поширюються загальні положення про підряд. Під­рядником у договорі побутового підряду завжди виступає юридична або фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, а замов­ником - тільки фізична особа. Що ж стосується договору будівельно­го підряду або договору на проектні та пошукові роботи, то замовни­ком у них можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи [2].

Слід зазначити, що договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт не віднесено до видів договору підряду, а виділено як самостійний тип договору. Це  обумовлюється тим, що науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи на відміну від робіт, що виконуються за дого­ворами підряду, мають творчий характер, а це пов'язано з ризиком до­сягнення саме того результату, на який розраховує замовник. Тому, якщо вказані роботи будуть виконані з досягненням іншого результа­ту або виконавець стикнеться з неможливістю вирішення того завдан­ня, що ставить перед ним замовник, ризик виконання робіт лягає не на підрядника, як це передбачено договором підряду, а на замовника.