Методика вивчення оптичних приладів в школі
55

3. Слабкі розчини кислот дозволяється зберігати в товсто­стінному скляному посуді на нижніх полицях витяжної шафи або у спеціальній шафі з природною вентиляцією на хімічно стійких піддонах.
 4. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склян­ках з притертими пробками, тверді — у товстостінних скляних банках також з притертими пробками.

5. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точ­ною назвою реактиву та його формулою, крім того відповідно до ГОСТ 3885-73 «Реактиви і особливо чисті речовини. Правила приймання, відбору проб, фасування, упаковка, маркування» на тарі має бути етикетка з написом, що свідчить про наявність у речовини отруйних, вогне- та вибухонебезпечних властивостей: червона – «Вогненебезпечне»,  жовта – «Отрута»,  блакитна –«Вибухонебезпечне», зелена – «Берегти від води».

6. Зберігати хімічні речовини із нерозбірливими написами та без етикеток не дозволяється.

          Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин:

1. Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовують в кабінетах хімії, відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, за правилами спільного зберігання можна поділити на такі групи:

— речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: нітрати калію, кальцію, натрію, барію та інші нітрати;

— самозаймисті від води й повітря речовини: натрій металічний, кальцій металічний, карбід кальцію, пероксид барію;

— легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які лег­ко спалахують від дії відкритого полум'я; до них належать:

1) рідкі речовини: бензин, бензен (бензол), ацетон, скипидар, гас, спирти (етанол, метанол, бутанол та інші), діетиловий ефір (етер) тощо;

2) тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та інші;
— речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна і сульфатна кислоти, оксид хрому (V), перманганат калію та інші;