2. Житомирські письменники.
2.1. Творчі пошуки представників житомирської прозової школи.
Наша поліська земля дала українському народові незабутню Лесю Українку.
Народилася Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) 25 лютого 1871 року у Звягелі (тепер районний центр Житомирської області – місто Новоград-Волинський), у будинку міщанина Окружка, де на той час мешкало подружжя Косачів. У Новограді-Волинському Леся прожила свої вісім дитячих років, надзвичайно важливих у формуванні таланту геніальної поетеси.
Згадки про прекрасні поліські краєвиди на все життя залишаться в пам'яті Лесі, їх вона згодом передала в поетичних рядках:
Передо мною килими чудові
Натура стеле - темнії луги,
Славути красної бори соснові
І Случі рідної веселі береги.
Надзвичайна працьовитість, інтерес до народного побуту і культури дали змогу нашій землячці стати особистістю з дійсно європейською за своїм змістом освітою. Вона володіла 9 мовами, у тому числі вільно німецькою, французькою, італійською, почасти англійською, давньогрецькою, латинською, болгарською.
Зв'язки Лесі Українки з нашим краєм не обмежувалися лише Новоград-Волинським. Вона багато разів бувала у Житомирі. Поетеса писала про місто так: «Тут багато зелені, спокою, зовсім окремих особняків, де живуть полковники і генерали у відставці. У всьому якась патріархальна тиша».
Певний час Леся Українка їздила на лікування у село Криве Попільнянського району Житомирської області. Житомирщина свято шанує пам'ять про свою славетну землячку. Велике враження справляли на неї революційні пісні, почуті в дитинстві від дорослих. В її пам'яті назавжди зберігся образ молодої дівчини, яка плела разом з нею вінки і співала пісні про волю: