[5, с. 22].

Відповідно до завдання, мета когнітивної лінгвістики полягає не лише у систематичному відображенні мовних явищ, але у дослідженні цієї системи та встановленні її основних принципів. Це означає, що основною ціллю когнітивістів є саме розуміння ментальної репрезентації мовного знання та того, яким чином це знання «когнітивно» переробляється, тобто якою у результаті є «когнітивна дійсність». У кінцевому ж результаті когнітивна лінгвістика, як і будь яка когнітивна наука взагалі, прагне до «отримання  даних про діяльність розуму» [16, с. 13].  При цьому дослідження свідомості становить загальний предмет когнітивної науки і когнітивної лінгвістики [16, с.10].

Отже, когнітивна лінгвістика займається дослідженням ментальних процесів, які відбуваються у процесі сприйняття, осмислення, та, як наслідок, пізнання дійсності свідомістю людини, а також видів та форм ментальних репрезентацій цих процесів. Хоча матеріалом лінгвокогнітивного аналізу є мова, все ж цілі такого дослідження різняться у залежності від конкретних шкіл або напрямків когнітивної лінгвістики. Це може бути спектр цілей від поглибленого вивчення мови засобами категоріально-термінологічного апарату до безпосередньо конкретного моделювання певних концептів, як одиниць національної свідомості [22, с. 9].

Відмінність когнітивної лінгвістики від інших когнітивних наук простежується у матеріалі її дослідження – свідомість людини на матеріалі мови, тоді як інші когнітивні науки досліджують свідомість на своєму власному матеріалі. Відрізняють когнітивну лінгвістику і її методи – вона досліджує когнітивні процеси, робить висновки про типах ментальних репрезентацій в свідомості людини на основі застосування до мови наявних в розпорядженні лінгвістики