понятійно-термінологічним апаратом. У сучасній лінгвістичній літературі неодноразово намагалися оцінити дані підходи, надати їм ґрунтовну та вичерпну класифікацію [16].

Загалом, свою самостійність когнітивна лінгвістика довела розробкою цілої серії методів і прийомів аналізу: окрім загальновідомих методів концептуального аналізу, аналізу фреймової і прототипічної семантики, когнітивного та концептуального моделювання, з’явився цілий ряд приватних методів і прийомів дослідження мови в когнітивному аспекті. Тому хотілося б звернути увагу до таких нових методів вивчення концептуальних структур, що лежать в основі формування мовних значень, як концептуально-таксономічний аналіз і когнітивно-матричний аналіз.

До основних одиниць когнітивної лінгвістики належать перш за все концепт, концептосфера та свідомість, картина світу тощо. Е. С. Кубрякова пропонує таке визначення концепту: «Концепт – оперативна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи і мови мозку, всієї картини світу, квант знання. Найважливіші концепти виражені в мові» [16, с. 90 – 92].

Важливим поняттям когнітивної лінгвістики також є поняття концептосфери – області знань, складеної з концептів як її одиниць. Термін «концептосфера» був введений у вітчизняній науці академіком Д. С. Лихачовим. Концептосфера, за його визначенням, це сукупність концептів нації, вона утворена всіма потенціями концептів носіїв мови. Концептосфера народу ширше семантичної сфери, представленої значеннями слів мови. Чим багатше культура нації, її фольклор, література, наука, образотворче мистецтво, історичний досвід, релігія, тим багатша концептосфера народу [18, с. 5].

Поширення у найрізноманітніших областях гуманітарних наук набуло сьогодні і поняття «картини світу». Особливо важливо визначити це поняття для лінгвістики і культурології, які в більшій мірі, ніж інші науки, останнім