1.2. Джерельна база дослідження

Джерельна база дослідження присвячена характеристиці різноманітних за походженням, ступенем інформативності й змістом археографічних публікацій та спогадів безпосередніх учасників подій, використаних у процесі написання роботи. Спогади, записки та щоденники учасників подій займають одне з головних місць у фактологічному забезпеченні цієї роботи.

Мемуари та щоденники дозволяють доповнити архівні відомості, глибше зрозуміти ситуацію навколо тієї чи іншої події, сам її перебіг. Ці види джерел використовувалися з врахуванням партійної чи урядової приналежності друкованого видання, особистих позицій  авторів, їх ролі в тогочасних подіях. Постає спроба встановлення повноти картини досліджуваної проблеми, зокрема, мотивації поведінки, ставлення провідних політичних і військових діячів до подій 1918 – 1923 рр.

Значною подією став вихід спогадів О. Добржанського та В. Старика. Перше видання «Бажаємо до України» містить спогади про події Першої світової війни на Буковині, становлення та діяльність української влади на Буковині, румунську окупацію краю, а друге – «Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914 – 1921» – відображає процес становлення модерної української нації на Буковині очима учасників і сучасників подій, які належали до різних національних і політичних таборів [8; 19].

Роль жіноцтва у період національно-визвольних змагань також була важливою. Зокрема, у спогадах О. Добржанського «Бажаємо до України», увагу привертають спомини Лідії Бурачинської про діяльність товариства «Жіноча Громада на Буковині», яке виникло у 1919 р. на чолі з вчителькою Михайлиною Левицькою, яка не побоялась нового режиму, не піддавалась загальному гнобленню українського суспільства. Вона сміливо вживала заходів для заснування Комітету жінок, використавши різноманітні знайомства і зв’язки, не лише в Україні, а й далеко за її межами, зокрема в Америці [8].