Продовження таблиці 2.3

Коефіцієнт фінансової стабільності, який обраховується за формулою 1.1, збільшився на 3,459. Так в 2008 році він становив 8,162,  а у 2009 значення цього показника становило 11,621, що пояснюється збільшенням нерозподіленого прибутку в структурі власного капіталу та свідчить про повну забезпеченість підприємства власними коштами та незалежність від кредиторів.

Коефіцієнт фінансового лівериджу зменшився на 0,035 та становив -0,086. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень розрахувати збільшився у 2009 році на 2,194 та становив 2,205, що спричинене збільшенням відстрочених податкових зобов’язань.

Коефіцієнт забезпеченості власним капіталом (фінансової незалежності, автономії) (формула 1.4) збільшився у звітному періоді на 0,120, і становив -0,921. Це спричинено прибутками у звітному році (табл. 2.1). Відповідно зменшився на 0,120 коефіцієнт фінансової залежності. Більшість аналітиків вважають, що оптимальне значення цього коефіцієнта не повинно бути меншим за 0,5—0,6, з чого можна зробити висновок, що підприємство є фактично повністю незалежним та забезпечує свою діяльність власними коштами.

Коефіцієнт співвідношення поточних зобов’язань і власного капіталу (формула 1.6) зменшився в 2009 році на  0,036 до 0,086 (табл. 2.3), що було спричинено збільшенням власного капіталу та незначним збільшенням поточних зобов’язань (табл. 2.1). Співвідношення поточних зобов'язань і власного капіталу не повинно перевищувати одиниці, інакше фінансовий стан підприємства буде критичним.

Коефіцієнт структури позикового капіталу збільшився у поточному році на 0,083 до 0,131, що спричинено збільшенням довгострокових зобов’язань, які займають незначну частку в структурі капіталу підприємства.