оперативне плануванні перебувають у діалектичній взаємодії і змістовно доповнюють од не одного в єдиному процесі інноваційного менеджменту.     Обсяг планової роботи на інноваційному підприємстві характеризує предметна ознака. Відповідно до поділу праці за предмет кою ознакою на інноваційному підприємстві в окремі види планів виокремлюють планування НДДКР, виробництва, збуту, матеріально-технічного постачання, інформаційного забезпечення, фінансів, персоналу п інших предметних сфер інноваційного підприємства. Змістовний аспекту плануванні інновацій виявляється в таких видах планових розрахунків: продуктово-тематичному, техніко-економічному, кількісно-календарному.

Продуктово-тематичне планування інновацій полягає у формуванні перспективних напрямів і тематики НДДКР, підготовки програм і заходів щодо відновлення продукції, удосконаленні технології й організації виробництва на інноваційному підприємстві. На виробничій стадії інноваційних процесів цей вид планування  передбачає розроблення й оптимізацію виробничих процесів інноваційного підприємства і цехів.

    Техніко-економічне планування передбачає розрахунки матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для виконання номенклатурно-тематичних завдань, а також оцінку економічних результатів і ефективності інноваційної діяльності інноваційного підприємства. Цей вид розрахунків охоплює фінансове планування, упорядкування бізнес-планів, бюджетне планування і т. п.

    Календарне планування інновацій полягає в плануванні обсягів

робіт, завантаження підрозділів і виконавців; побудові календарних графіків проведення робіт з окремих проектів, усієї сукупності планованих робіт, завантаження устаткування і виконавців;                         

розподілі робіт з окремих календарних періодів. Залежно від періоду  планування розрізняють плани довгострокові, орієнтовані на п’ять і більше років, середньострокові - до п'ятьох років і довгострокові, що охоплюють період до року.

    Склад   і   сполучення   різноманітних  видів   планів   у   рамках

окремої організації формуються виходячії з прийнятої в ній концепції планування інновацій. У вітчизняній і закордонній практиці були поширення такі форми планування інновацій, як програмно-цільовий підхід, управління за цілями, системне управління,  мережні методи управління та ін.

    У складному блоці планування інноваційної діяльності варто

особливо виділити методи планування, до яких можна віднести науково-технічне прогнозування, методи диверсифікації, портфельних

матриць та ін. При цьому важливе значення має використання спеціальних методів і прийомів пошуку інноваційних ідей. Цей процес у сучасних умовах потребує постійної і достатньо суворі регламентації. Останнім часом у вітчизняній і закордонній практиці використовується велика кількість різноманітних методів й прийомів пошуку інноваційних ідей. їх можна подати двома великими групами: пасивного й активного пошуку.