прагнуть ухилитися від прямої конкуренції з головними корпораціями. Ці фірми називають “хитрими лисами” економіки. Для вітчизняних фірм ця стратегія може бути корисною як підприємницька філософія. Вона закликає не боротися відкрито з головними корпораціями, а вишукувати недоступні для них сфери діяльності. Надалі в патієнти могли б перетворитися багато вітчизняних великих підприємств, у тому числі й колишні оборонні.
Комутантна (з'єднуюча) стратегія переважає при звичайному бізнесі в місцевих (локальних) масштабах. Сила місцевого не------- ого підприємства в його кращій пристосованості до задоволення невеличких за обсягом потреб конкретного клієнта. Це шлях підвищення споживчої цінності не за рахунок надвисокої якості (як у патієнта), а за рахунок індивідуалізації послуги,
------- жали назву “сірих мишей”. Підвищена гнучкість кому мутантів дає змогу їм утримувати свої позиції в конкурентній, боротьбі. Комутантна стратегія характерна для багатьох приватних ------- фірм.
Експлерента (піонерська) стратегія пов'язана зі створенням нових або з радикальним перетворенням старих сегментів ринку, це першопрохідники в пошуку і реалізації революційних рішень. Серед подібних фірм першопрохідники у випуску персональних комп’ютерів (ЕППЛ), “Зеніт”, “Осборн” та ін. Сила екеплерентів ----------- впровадженням принципових нововведень, вони; користуються початковою присутністю на ринку. Експлеренти у 85 випадках із 100 зазнають краху, але за рахунок 15 випадків -----------ють величезний технічний, фінансовий і моральний успіх.
З погляду стратегій найризикованішою є стратегія експлерентів, тому щоїм доводиться вирішувати подвійне завдання. Проте ------- вому поліпшенні важко утриматися на ринку. Дослідження Ж. Ламбена показують, що головним чинником успіху нових товарів на ринках є підвищення їхньої якості. Наприклад, у 1993 р. 58 % прибутку американським компаніям дали нові товари. Але ще раз нагадуємо, що фірму можна визначити за типом стратегії тільки в тому випадку, коли вона спеціалізується на одному виді товару або виконуваної послуги. Якщо фірма виробляє кілька видів товару, то щодо кожного з них вона може застосовувати різноманітні стратегії. У цьому випадку нівелюється ризик у цілому по фірмі. Тут доречно нагадати російську приказку: “Не можна класти яйця в один кошик”.
Крім того, у світовій практиці розглянуті інноваційні підприємства належать, як правило, до малих фірм (підприємств). Критерії віднесення до малих фірм у кожній країні свої. Це пояснюється особливостями розвитку економіки, її структурою, національними традиціями. Наприклад, у США до малих відносять підприємства чисельністю до 99 чоловік; у Японії у сфері послуг - це понад 5 чоловік/в інших галузях — не більше 20. Малі організаційні форми дуже вигідні структури для інноваційного бізнесу, практично для всіх інновацій загалом, і на окремих ста діях інноваційного процесу. Специфіка малого бізнесу широко висвітлена в спеціальній і навчальній літературі.
Варто звернути увагу ще на одну організаційну форму створення та реалізації інновацій - венчурну.