Доступ до влади |
Успадкування, присилування |
Успадкування, підприємницькі здібності |
Освіта, саморозвиток, самовдосконалення |
Критерій оцінки бізнесу |
Обсяг виробленої продукції |
Отримані доходи |
Здатність здійснювати інновації |
Доіндустріальне суспільство, започатковане аграрною революцією і переходом до осілого землеробства, в якому економічна діяльність спрямована на задоволення життєво необхідних потреб на основі взаємодії людини з природою.
Індустріальне суспільство, початок якому поклали промислова революція останньої третини XVIII — початку XIX ст. і перехід від ремісничої до машинної праці. Характерною ознакою цього суспільства є спрямування економічної діяльності в першу чергу на задоволення матеріальних потреб на основі взаємодії людини з перетвореною нею природою.
Постіндустріальне суспільство, започатковане у другій половині XX ст. пов'язане з інтелектуалізацією усіх сфер суспільного життя і особливою роллю знань та інформації як визначальних чинників розвитку економіки на основі взаємодії між людьми.
При вивченні теми, студенту необхідно звернути увагу на те, що основні риси постіндустріального суспільства за Д. Беллом:
¨ провідна роль теоретичного знання, що становить основу технологічних інновацій;
¨ нова інтегральна технологія, яка дає змогу знаходити більш ефективні підходи до вирішення технічних, економічних та соціальних проблем;
¨ вирішальна роль носіїв знання — технічних спеціалістів, професіоналів, які складають найчисленнішу соціальну групу;
¨ перехід від виробництва товарів до виробництва послуг, у тому числі у сфері охорони здоров'я, освіти, соціального обслуговування тощо;
¨ утвердження нового характеру праці як взаємодії між людьми;
¨ зростання ролі жінок, які отримують надійну основу для економічної незалежності;
¨ акцент на теоретичні знання, посилення ролі та значення науки, орієнтація на майбутнє;
¨ зростання ролі та значення ситусів: функціональних (наукових, технічних, адміністративних, культурних) та інституціональних (підприємств, державних закладів, університетів, інженерно-дослідних центрів, армії) соціальних одиниць;
¨ формування системи меритократії, за якої соціальне становище людини обумовлюється виключно її інтелектуальним потенціалом і здатністю генерувати нові знання;