¨  подолання обмеженості благ, нестачі товарів, по­слуг і виникнення нових дефіцитів: часу та інформації;

¨  формування економічної теорії інформації на ос­нові заміни трудової теорії вартості теорією цінності, заснованої на знаннях.

Інформатизація суспільства відбувається у рамках за­гального переходу від індустріальної до постіндустріальної фази розвитку, в якій головну роль будуть відігравати теоре­тичні знання.

Студент повинен знати, що аналізуючи довгострокові тенденції економічного роз­витку, та технологічного прогресу сучасні дослідники виок­ремлюють такі основні ознаки інформаційного суспільства:

1)  перетворення інформації на найважливіший еконо­мічний ресурс, що має глобальний характер і забезпечує підвищення ефективності, зростання конкурентоспромож­ності та інноваційний розвиток суб'єктів господарювання;

2) зростаючий вплив інформації на всі сфери людської життєдіяльності, перетворення її на предмет масового спо­живання населення;

3) інтенсивне формування інформаційного сектора еко­номіки, який займає домінантні позиції в новому суспіль­стві;

4) перетворення інформаційної сфери на фундамент, основу всіх видів економічної діяльності.

Треба звернути увагу, що подальша еволюція теорії постіндустріального суспіль­ства пов'язана з 80-ми роками XX ст. У цей період західні дослідники почали акцентувати увагу не стільки на зро­станні ролі та значення інформації, скільки на пріоритет­ності інтелектуальної діяльності та знань, тобто інформації, яка засвоєна людиною. Ці зрушення знайшли відображен­ня у концепціях «економіки, заснованої на знаннях» (knowledgebased economy), «суспільства знань» (know­ledge society) «економіки знань», «інтелектуальної еко­коміки» тощо. У працях Д. Куа, Р. Кроуфорда,            Г. Сакайї, Дж. Ходжсона та ін. виокремлені такі основні ознаки нового суспільного устрою:

▲  заміщення праці знаннями, пріоритетність ін­телектуальних, а не технічних навичок, перетворення економіки в систему, що функціонує на основі обміну та оцінки знань. На думку Т. Сакайї, новий етап розвитку ци­вілізації відрізняється тим, що «рушійною силою є цін­ності, створенні знаннями»;

▲  заміна трудової діяльності новим типом актив­ності, заснованої на творчості;

▲  перетворення суспільного виробництва в інноваційне, яке базується на використанні нових знань (або новому використанні знань), втілених у нових комбінаціях виробничих факторів, що уможливлює отримання інтеле­ктуальної ренти та нових конкурентних переваг;

▲   перехід від технократичного до антропоцентричного принципу організації виробництва на основі відмови від авторитарного управління,