Інформаційні системи в аграрному менеджменті
131

вача такі самі, як і до СППР та інших видів інтелектуальних систем, про які йшлося раніше.

Блоки рішення і логічного висновку призначені для розрахун­ків, пошуку та побудови висновків. Виконується послідовність дій, спрямованих на виявлення (детекції), вибору і дедукції відповідних правил та здійснення висновків на основі цих правил.

Будь-яка ЕС має базу даних із правилами для інтелектуального пошуку за зразком і синтаксичного ототожнення. Правила можуть даватися, виключатися й змінюватися. Таку базу даних з правилами її використання, як уже зазначалося, називають базою знань (БЗ). У БЗ зберігаються знання, які необхідні для інших складових ЕС: для лінгвістичного процесора — про мову комунікації з користувачем і способи організації діалогу; для інтерпретатора процесів — про процеси керування рішенням проблеми; для модуля пошуку знань — про способи інтерпретації і модифікації знань; для модуля пояснень — про додаткові структурні і управляючі знання. Знання в БЗ типових ЕС поділяються на інтенсіональні та екстенсіональні. Перші — понятійні, концептуальні знання про об’єкти предметної області та їх відношення, а екстенсіональні знання — це кількісні характеристики інтенсіональних знань. В економічних ЕС переважно створюється окрема БД, оскільки виникає необхідність зберігання великої кількості планових, фактичних, розрахункових, звітних та інших даних.

Блок пояснення необхідний для обгрунтування поради користувачу і пояснення дій ЕС. Такі пояснення можуть подаватися в зв’язку з тлумаченням віповідних термінів, ходом розв’язування проблеми, очікуваних наслідків прийняття рішення, причин виникнення питань тощо.

Блоки поповнення знань і данихнеобхідні для актуалізації знань і даних. Робота з поповнення знань, як зазначалося раніше, виконується переважно експертами, але не виключається можливість самонавчання. Проте проблема самонавчання на даний час з огляду суперечностей знань та інших факторів реалізується дуже повільно.

Використання ЕС в аграрному менеджменті має багатоцільовий аспект. Так, в оперативному управлінні виробництвом вони дозволяють виявляти причини порушення ходу запланованих робіт, використання техніки й кадрів; у постачанні і збуті поліпшують організацію перевезень і складування, вирішення претензійних спорів; в агрономії та обслуговуванні виробництва забезпечують обгрунтування складу і кількості внесення добрив, оптимального виконання робіт, попередження захворювання рослин і т.ін.; в зоотехнії забезпечують ефективну організацію племінної справи, обороту стада, кормових раціонів тощо.

ЕС дозволяють суттєво підвищити достовірність прогнозування одержання врожаю зернових культур, бо забезпечують можливість вра