[13, c. 18-20].

В той же час Ніконова Л.І. вважає, що, виходячи з відомої функціональної тріади, яка чітко зафіксована в ст. 6 Конституції України – «Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу та судову» - визначити державно-владний статус Верховної Ради інакше, ніж «орган законодавчої влади» не можна. На думку автора, представницький характер парламенту не є його владною сутністю, а відображає правову природу органу, його зв'язок із народовладдям. Тому формулювання ст. 75 Конституції України у доктринально-правовому плані є прийнятним [19, c. 402-403].

Сутність представницької функції полягає в тому, що Верховна Рада є єдиним органом публічної влади, який може виступати від імені всього Українського народу. Досить важливим моментом для визначення змісту представницької функції парламенту є з’ясування сутності явища представництва.

У правовій науці поняття «представництво» не має однозначного трактування. Це пов’язана з його приналежністю до категоріального апарату тієї чи іншої науки та галузі права, що обумовлює наявність різних видів представництва. Такими видами є: цивільне, міжнародне, дипломатичне, політичне, народне представництво тощо.

Народне представництво можна визначити як конституційно-правові відносини, в яких один суб’єкт (народ України) уповноважує інших суб’єктів (народних депутатів Верховної Ради України) діяти від його імені та в його інтересах шляхом формування та функціонування органу народного представництва – Верховної Ради України, соціальним призначенням якої є представництво політичних економічних, соціальних, культурних та інших інтересів народу України.

До особливостей народного або «політичного», представництва, порівняно з іншими видами представництва можна віднести наступне:

1) виборці не мають можливості впливати на обсяг повноважень представників – народних депутатів, тому що компетенція останніх визначена юридичним режимом, установленим конституцією та законами;

2) представницька функція народного представництва починається з наданням цьому органу повноважень (так, Верховна Рада України як орган народного представництва є повноважною з моменту прийняття присяги народними депутатами України);

3) правова сутність народного представництва як органу, що здійснює представницьку функцію, полягає в тому, що цей орган представляє інтереси народу, тобто він, здійснюючи свої функції, уповноважений діяти від імені та в інтересах народу.