Вступ

На сьогоднішній день Україна перебуває на перехідному етапі свого державного та політичного розвитку. За майже 20 років незалежності Україна зробила значні кроки на шляху до розбудови конституціоналізму, правової державності та виникнення й ефективного функціонування громадянського суспільства. На жаль, більшість з засадничих норм Конституції України, такі як проголошення України демократичною, соціальною, правовою державою (ст. 1), принцип верховенства права та закону (ст. 8), пріоритет прав і свобод людини над державними інтересами, а також принцип відповідальності держави перед народом за свою діяльність (ст. 3), обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19) тощо. В той же час необхідно враховувати стрімкість та суттєвість змін у державному та суспільному ладі після розпаду СРСР та здобуття Україною незалежності, а також принципову різницю державотворчих концепцій за радянських часів та на сучасному етапі.

Надзвичайно важливим елементом подальшого розвитку конституціоналізму є розвиток парламентаризму, який можна розуміти як особливу систему державного управління суспільством, яка характеризується розподілом законодавчої і виконавчої при здійсненні політичної та ідеологічної ролі парламенту.

У розробці й розвитку теорії парламентаризму одним із найважливіших є питання теорії функцій парламенту, оскільки сутність і соціальне призначення парламентів розкриваються саме через їхні функції. Необхідність наукової розробки цього питання зумовлена рядом чинників, насамперед тим, що будь-які досягнення в теорії й практиці демократії та парламентаризму, зрештою, знаходять свій прояв у функціях парламентів, тобто у напрямах та видах їх діяльності. Потреба таких досліджень зумовлена також істотною зміною ролі й призначення Верховної Ради України, як і переважної більшості сучасних парламентів різних країн, у зв’язку зі зміною їх функцій.

Дана курсова робота присвячена дослідженню питань теорії функцій Верховної Ради України, основними з яких є: визначення сутності поняття «функції Верховної Ради України», висвітлення різних підходів до класифікації функцій за певними критеріями, дослідження функцій Верховної Ради України за способами (формами) її діяльності, а саме: представницької, законодавчої, установчої та контрольної функцій Українського парламенту.