іншим виконавчим органом. Неприйняття ж парламентом держави законодавчого акту, що необхідний для виконання його міжнародного зобов'язання, може спричинити відповідальність даної держави тільки у випадку, якщо це заподіяло моральний або матеріальний збиток.
Найчастіше держава відповідає за дії або бездіяльність своїх виконавчих органів: міністерств і відомств, армійських і поліцейських підрозділів, прикордонних і спеціальних служб, аж до нижчої ланки виконавчої влади.
     Те або інше діяння органів держави і його посадових осіб може вважатися підставою для міжнародно-правової відповідальності тільки в тому випадку, якщо в наявності буде сукупність наступних ознак, що утворять склад міжнародного правопорушення:
1) протиправний характер поводження держави, що виразився в дії або бездіяльності його органів і посадових осіб;
2) наявність шкоди як результату протиправного поводження держави;
3) причинно-наслідковий зв'язок між поводженням держави й шкідливим результатом, що наступив.