Для встановлення напрямку пострілу в першу чергу потрібно визначити вхідний і вихідний отвори (у випадках наскрізного ушкодження). Найбільш надійним ознакою вхідного отвору є наявність додаткових слідів пострілу. Отвір, навколо якого розташовуються сліди опаления, кіптява і незгорілі порошинки, є вхідним. Цінні дані для вирішення цього питання можна отримати вивченням будови пробоїни. У типових випадках пробоїна має форму воронки, зверненої широкою частиною в бік польоту кулі (пробоїни в склі, дереві, кості тощо). Атипатична будова пробоїни спостерігається при пострілах впритул і з дуже близьких відстаней. Слід мати на увазі, що вхідний кульовий отвір не завжди має круглу форму, а може бути овальним (при ураженні об'єкта під кутом) і неправильної форми (при ураженні деформованими кулями, кулями спецпризначення, при пострілах з обрізів і дробових рушниць).

Встановлення напрямку польоту кулі сприяє виявлення часток перешкоди, выбиваемых кулею в бік її руху.

Цінною ознакою вхідного кульового отвору є пояски обтирання (або забруднення і металізації). При впровадженні кулі в перешкоду вона, виштовхуючи частина матеріалу перешкоди вперед і розводячи його, залишає наявні на ній частки на матеріалі перешкоди. В результаті навколо кульового отвору утворюється сіруватий поясок обтирання шириною в кілька міліметрів. Поясок утворюється за рахунок різних забруднень, наявних на пулі (частинки кіптяви пострілу, збройової мастила, металеві частинки зі стовбура і самої кулі).

Вхідний і вихідний отвори в склі можуть бути визначені за веерообразному рельєфу бічних граней скла в утворилися тріщинах. У радіальних тріщинах розширюється частина віялоподібного малюнка звернена в бік польоту кулі, в концентричних - до стрілку.

Встановивши вхідний і вихідний отвори в перешкоді, слід перейти до встановлення кута, під яким куля пробила перешкоду. Для вирішення цього питання досліджується, в першу чергу, кут, утворюваний рановим каналом та пошкодженою поверхнею. З цією метою в сліпою або наскрізною канал при достатній товщині пошкодженого предмета вставляється прямий стрижень відповідного діаметру, який і покаже кут і напрямок польоту кулі. Орієнтовні дані про кут ураження можуть бути одержані також шляхом вивчення топографії додаткових слідів пострілу і кульового ушкодження