При визначенні змісту роботи з підготовки до навчання грамоті доцільно виділити наступні напрямки:

• ознайомлення дітей зі словом - вичленення слова як самостійної смислової одиниці з потоку мови;
• ознайомлення з пропозицією - виділення його як смисловий одиниці з промови;
• ознайомлення зі словесним складом пропозиції - розподіл пропозиції на слова і складання із слів (2 - 4) пропозицій;
• ознайомлення зі складовим будовою слова - членування слів (з 2 - 3 складів) на частини і складання слів і складів;
• ознайомлення зі звуковим будовою слів, формування навичок звукового аналізу слів: визначення кількості, послідовності звуків (фонем) і складання слів з певними звуками, які розуміють смислорозрізнювальної ролі фонеми.

Особливе значення має формування елементарного усвідомлення чужої і своєї мови, коли предметом уваги і вивчення дітей стає сама мова, її елементи.

Показниками певного рівня усвідомлення мови і готовності до навчання грамоті є наступні вміння: зосереджувати свою увагу на вироблений завданню; довільно і навмисно будувати свої висловлювання; вибирати найбільш відповідні мовні засоби для виконання вербальної завдання; роздумувати про можливі варіанти її вирішення; оцінювати виконання вербальної завдання.

Формування мовленнєвих умінь і навичок та усвідомлення явищ мови і мови - взаємопов'язані сторони єдиного процесу мовного розвитку. З одного боку, вдосконалення мовленнєвих умінь і навичок становить умова подальшого усвідомлення явищ мови, з іншого - свідоме оперування мовою, його елементами не ізольовано від розвитку практичних умінь і навичок. Цілеспрямована підготовка до навчання грамоті, формування елементарних знань про мовлення підвищують рівень її довільності і усвідомлення, що, в свою чергу, впливає на загальне мовленнєвий розвиток, підвищення мовної культури дітей.