Вступ

Сучасний ритм життя, ріст науково-технічного прогресу, нові програми та технології навчання призводять до зростання вимог щодо підготовки дітей дошкільного віку до шкільного навчання. сучасна початкова школа вимагає від майбутніх першокласників розвиненого фонематичного слуху, уміння здійснювати звуковий та складовий аналіз слів, речень, читати слова, нескладні речення та тексти.

Як свідчать численні психолого-педагогічні дослідження  у дітей 4-6 років з’являється прагнення до звукового аналізу мови, інтерес до звуко-букв. Незалежно від того, навчаємо ми їх читати чи ні, діти самостійно починають засвоювати окремі букви і складати з них слова. щоб уникнути стихійності у засвоєнні грамоти, слід своєчасно починати організоване навчання.

Навчання елементів грамоти відбувається на основі розвитку усної мови дітей (звукова культура, словникова робота, формування граматично правильної мови, навчання розповідання та ін.) Одночасно слід працювати над розвитком спостережливості, пам’яті, мислення, уваги дитини.

Актуальність дослідження полягає в тому, що рідна мова відіграє унікальну роль у становленні особистості людини. Мова і мовлення традиційно розглядалися в психології, філософії та педагогіці як вузол, в якому сходяться різні лінії психічного розвитку: мислення, уяву, пам'ять, емоції.

Об’єкт дослідження: особливості в підготовці дошкільників в підготовці до навчальної грамоти.

Мета дослідження: визначити комплекс педагогічних умов комунікативно-мовного розвитку при навчанні дітей грамоті.

Завдання дослідження:

• вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми мовної готовності дітей до школи;
• вивчення психолого-педагогічних основ мовної готовності дітей до школи;